Історія Богословського відділення
Богословське відділення Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича є історичним спадкоємцем Греко-православного теологічного факультету, які разом із юридичним факультетом, склали основу заснованого згідно з Високою ухвалою австрійського імператора Франца Йозефа І від 4 жовтня 1875 року університету в Чернівцях.
franz300
Імператор Франц Йозеф І 
Відкриття греко-православного теологічного факультету пов'язане з ім'ям відомого церковного діяча - єпископа та першого митрополита Буковини Євгена Гакмана (1793-1873). Ще в 1851 р. він розпочинає переговори з урядом Австрії про створення відповідного факультету на базі "греко-східного" Богословського інституту, який входив в інфраструктуру його єпископії. Позитивному розв'язанню цього питання сприяла готовність Владики розмістити теологічний факультет у своїй резиденції. Ще однією важливою обставиною було те, що університет мав утримуватися коштом Православного релігійного фонду Буковини.
gakman
 
 Митрополит Євген (Гакман)
Теологічний факультет розташувався в резиденції буковинського митрополита і, на відміну від інших, був повністю забезпечений навчально-виробничими приміщеннями, мав також краще від інших методичне обслуговування. Свою роботу він розпочав 30 серпня 1875 р. у складі 7 кафедр, а саме: вивчення Біблії і тлумачення Старого та Нового Заповітів; догматики; теологічної моралі; історії церкви; церковного права; практичної теології та східних мов.
Вивчалися й інші предмети - на засадах обов'язковості чи факультативності. До перших належали: енциклопедія та методологія богословського навчання, єврейська мова, церковна статистика, церковний діловий стиль. Другу групу складали - граматика новозаповітних мовних ідіом, біблійна історія, археологія, історія нового біблійного канону, патрологія, історія догматики й апологетики, церковнослов'янська мова, символіка східної церкви та її тлумачення.
Питання кадрового забезпечення на факультеті розв'язувалися богословською колегією, яка діяла при Буковинській єпископії з обов'язковим погодженням із міністерством віросповідань і освіти.
Професорсько-викладацький склад факультету поповнювався професорами скасованого "греко-східного" Богословського інституту. Факультет намагався й самотужки готувати на професорські посади людей із числа його випускників. За чверть століття ним було підготовлено 7 кандидатів на посаду викладачів православного факультету, зокрема О.Воюцького, В.Гаїну, В.Георгіу, К.Савескула, С.Сагіна, Т.Тарнавського. Серед викладачів теологічного факультету було лише два українці - Є.Козак і Д.Єремійчук, решта були румунами.
Першим деканом факультету став професор В.Митрофанович, який у 1877-1878 н.р. був ректором університету. Професори-богослови О.Попович та О.Воюцький обіймали цю посаду двічі: перший - у 1880-1881 і 1895-1896 н.рр., другий - у1892-1893 і 1901-1902 н.рр. У різні часи ректорами також були В.Репта, К.Попович, Т.Тарнавський, Є.Козак, С.Сагін. Останнім ректором німецького університету в 1918-1919 н.р. також був професор факультету В.Тарнавський.
При створенні факультету професор ліквідованої теологічної семінарії І.Ончул був запрошений викладати на кафедру вивчення Біблії і тлумачення Старого Заповіту. Він читав курс біблійної археології та єврейської граматики, а також роз'яснював окремі розділи у старих письменах Старого Заповіту.
Кафедру східних мов також очолював проф. І.Ончул. Він вів граматику та переклад з арабської, сирійської, халдейської мов. Після його смерті у 1897 р. східні мови не читалися. З 1900 р. ця кафедра реорганізована в кафедру догматики, а згодом об'єднана з кафедрою вивчення Біблії і тлумачення Старого Заповіту.
Кафедру вивчення Біблії і тлумачення Нового Заповіту, керував В.Репта, колишній проф. теологічної семінарії. Він читав вступ до книг Святого письма Нового Завіту за оригінальними текстами, а також вів спецкурси з історії новозавітних канонів, з граматики новозавітних мов. У 1896 р. імператорським указом проф. В.Репта призначений архімандритом, а в 1898 р. - єпископом Радівецьким. Проте він не залишив викладання. Йому було присвоєно звання почесного професора факультету. Згодом В.Репта став митрополитом православної церкви Буковини.
Зайняв же звільнену посаду проф. Є.Попович, який ще з 1875 р. був професором історії церкви і церковної статистики. Він - автор багатьох праць з історії церкви, теологічної літератури, церковного права, церковної географії, хронології, символіки.
Патрологія не мала окремої кафедри. Ординарний проф. історії церкви та церковного права Є.Попович за сумісництвом читав курс і вів семінар з патрології та патологічної літератури.
Догматику й апологетику спочатку читав проф. О.Коморашан. Після його смерті тексти лекцій видав у двох томах О.Воюцький. На вакантне місце був запрошений проф. Є.Попович, який за основу своїх лекцій взяв опубліковані матеріали О.Коморашана. Цю вакансію заповнив лише в 1896 р. д-р С.Гаіна, який читав догматику й апологетику за власними конспектами. Апологетику він читав своєрідно: природознавчій частині приділяв особливу увагу, оцінюючи її з позицій християнської філософії.
У 1900 р. створена кафедра догматики, на яку запрошено професором кафедрального проповідника д-ра С.Сагіна, С.Гаїна читав лише фундаментальне богослов'я та християнську філософію.
На кафедрі морального богословія спочатку лекції читав учитель теології Чернівецької вищої гімназії Мирон Калінечук, а через 9 років - проф. О.Воюцький.
Професором кафедри греко-православного церковного права було призначено викладача, а згодом і проф. кафедри історії церкви і церковного права К.Поповича, який відзначився дослідженням особливостей буковинського греко-православного церковного права.
Кафедрою практичного богослов'я керував аж до своєї смерті у 1888 р. проф. В.Митрофанович, фахівець у галузі гомілетики. З 1888 по 1891 р. посаду проф. практичного богослов'я заміщав К.Попович, який спеціалізувався з цієї дисципліни у Віденському університеті. З 1892 р. викладачем, а згодом і професором став Т. Тарнавський, який вів заняття румунською мовою. У своїх лекціях з літургії він порушував проблеми історії культового мистецтва (іконографія в ортодоксальній східній церкві, історія східної культової архітектури). Водночас українською мовою практичне богослов'я викладав учитель гімназії Діонізій Єремійчук. Катехитику як складову частину практичного богослов'я читав румунською та українською мовами архімандрит Ю.Стефанеллі.
Кафедрою церковнослов'янської мови та літератури, заснованою 1899 р., керував проф. Є. Козак, випускник теологічного факультету Чернівецького університету. Цей учений спеціалізувався спочатку у проф. О.Калужняцького у Чернівцях, а потім у проф. В.Ягича у Відні. Він читав курс церковнослов'янської граматики та літератури, акцентуючи увагу на житті й діяннях Кирила і Мефодія.
Викладовою мовою згідно з регламентом теологічного факультету була німецька. За наполяганнями професорської колегії церковнослов'янська мова та література були обов'язковими для вивчення.
Богословський курс тривав чотири роки. Відвідування лекційних та семінарських занять для них було обов'язковим, тоді коли на інших факультетах ні. Теологічний факультет мав право присуджувати докторські ступені. Для цього випускники, повинні були скласти комплексний іспит, котрий тривав до 2-х годин в присутності не менше 4 професорів. Першим успішно склав їх і став професором О.Воюцький. За ним це звання отримали молоді теологи з Буковини, Угорщини, Семиграддя, Румунії. Усього за перші 25 років існування теологічного факультету звання докторів богослов'я одержало 37 осіб.
Згідно сьогоднішніх навчальних планів у нашому університеті студенти вивчають теологію шість років, паралельно здобуваючи на заочному відділені світську спеціальність „Релігієзнавець, викладач філософсько-релігієзнавчих дисциплін". Видачі дипломів про вищу богословську освіту (зразка Київської Духовної Академії УПЦ КП) як й колись передує комплексний іспит, котрий приймає комісія з викладачів КПБА та ЧНУ.
Кількість студентів-теологів у різні часи була різною. На час відкриття університету на факультеті студіювали теологію 39 чоловік. І вже через десять років їхня кількість зросла до 77. Проте тенденція до зростання не була стійкою. Так чисельність студентів то різко зменшувалася, коли, наприклад, у 1900 р. їх було лише 36, то швидко зростала - як у 1911-1912 н.р. коли їх налічувалося 204. Станом на 1.11.2006 р. на богословському відділенні навчалося 94 студенти.
Основну масу студентів становили румуни. Зокрема 1900 р. серед 36 осіб був лиш один українець, тоді як румунів - 29. Це передусім пов'язано з тим, що українські юнаки хоч і навчалися безкоштовно, мали менше шансів на працевлаштування, ніж інші. Часто з метою вигідного працевлаштування їм доводилося змінювати свою національну приналежність. Засновуючи університет у Чернівцях, австрійська влада сподівалася, що в ньому навчатимуться також закордонні студенти. Ці надії справдилися лише частково, та й то завдяки саме теологічному факультетові. Починаючи з 1880 р., тут навчалися студенти з Румунії, з 1887 р. - із Сербії, Чорногорії, Боснії, Болгарії, Угорщини й Туреччини. Згодом чимало з них стали визначними теологами та церковними діячами: викладачами і завідувачами кафедр багатьох Європейських вузів, і семінаріях, а окремі - стали засновниками теологічних факультетів. Значна кількість випускників теологічного факультету займали високі церковні посади, очолювали єпископські катедри, працювали при консисторіях, були настоятелями монастирів.
Показово, що в 20-х роках кращі студенти - богослови університету в Белграді, слухаючи лекції випускників Чернівецького університету, прагнули потрапити до Чернівців для завершення богословської освіти. До таких належав, зокрема, К.онстантин Марков (1901-1971), котрий закінчив теологічний факультет у Чернівцях 1928 р.  (саме у Чернівецькому університеті він збобув звання доктора теології) пізніше (1953) він став Патріархом (під іменем Кирило) Болгарської Православної Церкви, яку очолював до 1971 року.
 
patriarh_kyrylo
 Патріарх Болгарської Православної Церкви Кирило (Марков)
 
У 1884 р. студенти - богослови утворили власне товариство "Academia orthodoха" ("Православна академія"). Фунціонувала на факультеті й власна бібліотека, яка бере свій початок від семінарської книгозбірні, заснованої ще 1827 р. Напередодні відкриття факультету тут налічувалося близько 2 тис. томів. Після тривалого листування уряд виділяв на поповнення факультетської книгозбірні 1000 флоринів щорічно. Бібліотеку відвідували викладачі та студенти з інших факультетів. Всього наприкінці століття книжковий фонд бібліотеки теологічного факультету складав 7544 видань.
У 1882 р. у Чернівцях почав виходити церковно-літературний часопис "Саndelа" ("Лампада") румунською та українською мовами. В журналі друкувалися праці викладачів богословського факультету. Чернівецькі теологи мали публікації і в німецькомовних часописах.
Теологічний факультет університету, будучи єдиним в Австро-Угорщині, досить швидко набув значення провідного центру з підготовки православних богословів у Південно-Східній Європі. Він став зразком для заснування аналогічних факультетів у Бухаресті, Белграді, Софії, серед професорів і доцентів яких було чимало випускників Чернівецького університету.
Радянське панування на Буковині перервало історію теологічного факультету й лише у грудні 1993 року завдяки зусиллям тодішнього ректора університету проф. С. Костишина, архієпископа Чернівецького і Буковинського (нині митрополита Чернівецького і Кіцманського) Данила та громадськості Буковини було відновлено історичну справедливість. В урочистостях з нагоди відновлення теологічного 12 лютого 1994 року взяв участь Святіший Володимир (Романюк) Патріарх Київський і всієї Руси-України.
 
 
new1_1_500
 
З відновленням в структурі ЧНУ Богословського відділення постало питання й про відновлення богослужінь у храмах колишньої митрополичої резиденції. Студентам-теологам для проведення у будні дні богослужбової практики згодом було передано саме Трьохсвятительський храм.
 
 
new3_500
 
З благословення Його Святості Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета 18 квітня 2003 року нову угоду про спільну освітню діяльність було укладено уже між ЧНУ та КДА. Вдатися до такого кроку було змушували багато причин. По-перше - це дало змогу розпочати роботу з уніфікації навчальних планів богословського відділення ЧНУ і КДА; по-друге - розв'язалося питання щодо видачі випускникам богословського відділення диплома про вищу духовну освіту. Реалізація угоди також передбачає розв'язання і багато інших життєво важливих питань.
 
 
.jpg_500
 
Саме з цього часу університетський храм, отримав ставропігійний статус (пряме канонічне підпорядкування Патріарху), а студенти-богослови можливість не лише у будні , але й у недільні та святкові дні закріплювати на практиці, набуті ними теоретичні знання з літургіки, гомілетики, пастирського богослов'я та ін. На сьогоднішній час в храмі відновлено постійні богослужіння, котрі звершують викладачі та студенті Богословського відділення.
 
 
p2123300_500
 
 

B 2009 році з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета було розпочато реставрацію домового храму митрополичої резиденції на честь святого великомученика Іоана Нового. За даний час було проведено капітальний ремонт даху, стін та виготовлено іконостас. Реставраційна роботи були завершені до 135 річчя Чернівецького університету.

 

img_4500_500

 

 

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета 8 жовтня 2010 року  храм святого вмч. Іоана Сучавського освятив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, голова голова Синодального управління у справах духовної освіти.

 

dsc02449___500

 

 

Через остаточну невизначеність держави до статусу теології в системі державної освіти студенти-теологи сьогодні, як і з моменту створення богословського відділення в ЧНУ навчаються за замовленням УПЦ КП. Завідує богословським відділенням протоієрей, кандидат богословських наук - Миколай Щербань, котрий водночас є й настоятелем храму Трьох Святителів.