4 січня 2013 року, в п’ятницю перед Різдвом Христовим, в день пам’яті вмц. Анастасії Узорішительниці (бл. 304). Мчч. Хрисогона, Феодотії, Євода, Євтихіана та інших (бл. 304). в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено уставні богослужіння.

Чин Царських часів і Зображальних звершив настоятель храму прот. Миколай Щербань у співслужінні клірика університетського храму Трьох Святителів прот. Миколая Лагодича, свящ. Богдана Сливки  – настоятеля парафії св. пророка Іллі м. Заліщики Тернопільсько-Бучацької єпархії та диякона Ігоря Луцана.

ДОВІДКА:

Назва ,,Царські Часи” походить від звичаю Візантійських імператорів бути присутніми на них. Вони являють собою поєднання усіх чотирьох Часів в одну службу з приєднанням до них і чину Зображальних. Таким чином вони замінюють собою в Надвечір’я Літургію, яка, хоч і звершується тоді, але ввечері у поєднанні з Вечірнею і тому відноситься до наступного дня.

Відповідно до такого великого призначення, ці Часи, які входять ще до складу Надвечір’я лише двох свят: Богоявлення і Пасхи (Великої Суботи, Надвечір’ям якої буде Велика П’ятниця), звершуються з винятковою, але напівсумною урочистістю.

Як і Літургія, вони мають апостольське і євангельське читання з паремією перед ними. Крім цього, вони мають особливі тропарі зі стихами. Євангеліє на них читається як і на Літургії – поза вівтарем і попереджується кадінням, що символізує дари волхвів. І, взагалі, майже всі читання Часів присвячені подіям, що святкуються.

Якщо Різдво Христове припадає в неділю чи понеділок, то Царські Часи потрібно служити в п’ятницю і в цей день Літургії не буває, а якщо буде в інші дні, то Часи слід служити в Надвечір’я Різдва Христового.

Прес-служба

Богословського відділення