23-24 листопада з благословення завідувача богословського відділення доц., прот. Миколи Щербаня, на чолі із викладачем Богословського відділення – Гергелюком М.М., було здійснено паломницьку мандрівку до святинь м. Києва.
Прибувши з Божою поміччю до золотоверхого Києва, паломники відвідали Свято-Володимирський патріарший кафедральний собор, де поклонились мощам великомучениці Варвари та священномученика Макарія, митрополита Київського. Далі паломницький шлях проляг до Михайлівського Золотоверхого монастиря через Золоті Ворота, Софійську площу, Андріївський узвіз. Помолившись у обителі Арх. Божого Михаїла паломницька група вирушила до місця зупинки на час молитовного відвідування столиці – до Свято-Феодосіївського чоловічого монастиря.
Після короткого відпочинку та трапези, братство взяло участь поминальних заходах за жертвами геноциду української нації 1932-1933 рр., що відбувались у меморіалі жертв Голодомору.
За всенічним богослужінням паломники з Буковини молились разом з єпископ Васильківський Лаврентієм, вікарієм Київської єпархії та братією Феодосіївського монастиря.
Ввечері під час чаювання, православна молодь мала змогу поспілкуватись на різні цікаві теми, поділитись за день здобутими враженнями з духівником братства о. Богданом Сливкою.
По прочитанні канону до Причастя і вечірніх молитов, всі зручно розташувались по келіях монастирського готелю та відійшли до сну.
Другого дня, в неділю, після виконання ранкового правила, братчики під час Літургії приступили до Святих Сповіді і Причастя. По закінченні Богослужіння під стінами храму братство зробило на пам’ять спільне фото разом із намісником монастиря архімандритом Макарієм (Папішем).
Наступною із київських святинь, яку відвідали хлопці та дівчата, була Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Перебування у її Ближніх і Дальніх печерах справило колосальне враження на молільників, що у свою чергу вилилось у численні запитання до духівника братства про історію обителі, її насельників, тощо.
Пообідавши у трапезній Феодосіївського монастиря, паломники вирушили до Музею Великої Вітчизняної війни, де оглянуло виставки військової техніки, експозиції та повернулось назад до монастиря. Тут отець-намісник звернувся до прочан з духовними настановами, подякував за візит та на згадку кожному із присутніх подарував Акафіст до Пресвятої Богородиці в її чудотворній Ватопедській іконі «Втіхи і розради».
Попрощавшись під многаліття та отримавши благословення на дорогу від архімандрита Макарія, паломники, попутньо відвідавши Успенський собор Києво-Печерської Лаври вирушило на вокзал, з якого потягом відбули на Буковину.
Прес-служба
Богословського відділення
|