Дорогі браття і сестри!

 ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!
СЛАВІМО ЙОГО!

 «Нині народився для вас… Спаситель» (Лк. 2: 11). Такими словами святий євангелист Лука сповіщає нам ангельську звістку про народження младенця Ісуса в місті Давидовому – Вифлеємі. Хоча минуло вже понад дві тисячі років з часу пришестя у світ Спасителя, але подія Різдва Христового щоразу з новою силою зворушує і хвилює наші серця. «Велика благочестя тайна: Бог явився у плоті» (1 Тим. 3: 16), – виголошує святий апостол Павло. І не даремно, адже Різдво Христове – це втілення Бога, це народження Месії і Спасителя світу, це початок реального спасіння людського роду.

Саме ця подія і надихає Святу Церкву єдиними устами та єдиним серцем співати Богонемовляті Христу: «Христос народжується – славте! Христос з небес – зустрічайте! Христос на землі – возносітеся!» (Ірмос 1-ої пісні 1-го Різдвяного канону).

Маленький і маловідомий Вифлеєм, убогі вертеп і ясла, в яких возліг Богомладенець, Який прийшов спасти грішну людину і зняти з неї прокляття гріха, наповнились небесною славою. «Ангели оточували ясла як престол херувимський, – говорить святитель Григорій Неокесарійський, – і, споглядаючи на Владику, Який лежав у них, у вертепі бачили небо. Той, Хто сповна виконав предвічну Божественну раду, возліг у вертепі в обіймах материнських і яслах; сонми ангелів оточували Його. Він сидів на небі праворуч Отця і водночас спочивав у яслах, ніби вище від херувимів. Але воістину тут, у яслах, був тоді престол херувимський, престол царський, святеє святих, престол найсвятіший, бо на ньому спочивав Христос Бог наш».

Про народження Месії сповіщав увесь світ видимий і невидимий. Світ духовний, безтілесний засвідчив про цю подію хорами ангельськими, «які славили Бога і викликували: Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2: 13 – 14). Видимий світ в особі пастирів і мудреців першими прийшли, щоб на власні очі побачити Того, про Кого проповідували пророки і Кого з нетерпінням усі очікували.

З народженням Богомладенця Ісуса сповнилася найдревніша обітниця, дана Богом нашим прародичам у раю. «Син Божий стає Сином Людським, щоб, сприйнявши гірше, подати нам краще. Адам у древності був обманутий, бажаючи бути Богом, – не зробився, – людям дається Бог, щоб обожити Адама» (із Постової Тріоді).

За словами преподобного Іоана Дамаскина, «Син Божий втілився для того, щоб знову дарувати людині те, ради чого Він її створив. Бо Він створив її за образом Своїм – розумною і вільною – і за подобою, тобто досконалою в чеснотах настільки, наскільки це доступно людському єству. Після того, як через порушення заповіді ми затьмарили і спотворили риси образу Божого в нас, ставши злими, ми позбавили себе спілкування з Богом, бо «що спільного у світла з темрявою» (1 Кор. 6: 14) і, опинившись поза життям, підпадали тлінню смерті».

Христос, прийнявши на Себе нашу природу, вільно піддався всім наслідкам гріха, залишаючись при цьому безгрішним. Він взяв на Себе відповідальність за наші провини задля того, щоб виправити трагедію, яка сталася через зловживання людиною своєю свободою, ліквідувавши розділення між Богом і людьми. За словами святого преподобного Максима Сповідника, Христос зціляє все, що стало не природно для людини, а найперше волю, яка стала джерелом гріха.

Різдво Христове – це початок нового творіння: Сам Бог відтворює людське єство, прийнявши людську природу, з’єднуючи її з Собою в одній Іпостасі незмінно і нероздільно. Святий апостол Павло справедливо називає Ісуса Христа Новим Адамом, від Якого бере початок новий святий народ, прикрашений Його ім’ям, для якого стає можливим спасіння і вічне життя. Цим святим народам є усі християни, які прийняли Його вчення, народжені від води і Духа в ім’я Його, які є причасниками Святих Тіла і Крові Його в таїнстві Євхаристії і живуть в лоні Церкви.

Однак наша єдність з Христом є не тілесною, а духовною, і вона вимагає постійного єднання в думках, почуттях, бажаннях і прагненнях. І незважаючи на те, що ми маємо порівняно з старозавітним людством настільки вищі переваги – дари Божої благодаті, що зміцнюють і просвітлюють всяку людину, і безсумнівну віру в майбутнє життя, – ми все ж повинні бути уважними до себе, щоб духовно бути єдиними з Христом не за назвою, а за життям і чеснотами.

Тому, прийнявши від Бога такі великі благодіяння, намагаймося, щоб, за словами святителя Григорія Двоєслова, «не оскверняла нас ніяка нечистота. Якщо ми за благоволінням Творця є співгромадянами Божими і рівними ангелам, то, засвоївши наше достоїнство, не будемо піддаватися ніяким спокусам, ніяким пристрасним помислам, щоб не таїлася в нашій душі злоба, не нищила нашу душу іржа заздрості, не годувала нас гордість і не розгорався гнів. Отже, захищаймо себе від пристрастей, адже заради нас, заради нашого спасіння Бог став людиною».

Сердечно вітаю Вас, всечесні пастирі, чесне дияконство, чернецтво, дорогі браття і сестри з великим і радісним святом Різдва Христового та Новоліттям Божої благодаті. Бажаю всім нам бути стійкими у святій православній вірі, мужніми, братолюбними і трудолюбивими на благо Святої Української Православної Церкви і нашої української землі.

Складаючи подяку Богові за Його благодіяння нам у минулому році, бажаю, нехай новий 2014 рік буде для нашого народу роком Божої милості і добробуту. А ми, за словами святого апостола Павла, будемо чинити справи «гідні слави… і похвали» (Флп. 4: 8).

Нехай вселенська радість зустрічі з новонародженим Месією Христом наповнить наші душі небесним миром і благоденством, а серце – добротою та лагідністю, вірою та любов’ю. Від щирого серця зичу Вам різдвяної радості, святкового настрою, доброго здоров’я та благословенних успіхів, завжди перебувати в мирі, любові, благочесті, злагоді, однодумності і єдності.

 

  ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

 
ЕПІФАНІЙ
митрополит Переяслав-Хмельницький і
Білоцерківський