9 березня 2015 року, з ініціативи завідувача Богословського відділення прот. Миколи Щербаня, відбулася чергова паломницька поїздка викладачів, співробітників, студентів Чернівецького національного університету та парафіян університетського храму до православних святинь Румунії. У цей святковий день (адже у цього дня – 9 березня н.ст. – Румунською Православною Церквою молитовно вшановується пам'ять 40 мучеників Севастійських) паломники мали можливість відвідати Монастир Агапія (Mănăstirea Agapia) і Монастир Нямц (Mănăstirea Neamţ). 

Монастир Агапія (Mănăstirea Agapia) – це православний жіночий монастир, що знаходиться на північному сході Румунії жудецул (повіт) Нямц на відстані 9 км від міста Тиргу Нямц (Tîrgu Neamţ). Він є одним з найвідоміших і найпопулярніших пам'яток архітектури, безцінна культурно-історична пам’ятка.

 Початки монастиря Агапія сходять до древнього скита, який знаходився в двох кілометрах від сучасної обителі, на полонині, яка зв'язує долину Агапія з долиною річки Секу (Secu). Історія зберегла ім'я відлюдника Агапія, який у другій половині XIV століття звів разом зі своїми учениками дерев'яну церковцю. Ім'я цього ченця, яке в перекладі з грецького означає «любов до ближнього», було присвоєно не тільки громаді, якої він керував але й навколишнім пагорбам, струмкам, а згодом і назві населеного пункту в долині.

Жіночий монастир Агапія знаходиться відноситься до Романської єпархії Румунської Православної Церкви. Офіційною датою заснування вважається започаткування чернечої громади молдавським воєводою Гавриїлом (1642-1644 рр.), під час правління господаря молдовського Василя Лупу. На території монастиря в 1644-1647 рр. зведено мурований тріконховий одноглавий храм на честь святих архангелів Михаїла та Гавриїла (перебудований в 1823).

У 1858-1861 рр. видатний румунський художник Н. Грігореску (1838-1907) розписав храм і створив для нього картини в неокласичному стилі. Цікавим фактом, про який розповіли паломникам черниці монастиря, є те, що Н. Грігореску, в якості прототипів для ликів святих (що зображені в розписах храму) використав портрети реальних людей. Відтак портретні зображення дітей – стали ангельськими ликами, портрет матері митця ченці вбачають у зображенні св. вмц. Параскеви, а своєрідним автопортретом художника є зображення в іконостасі св. пророка Даниїла.

На даний час у монастирі Агапія проживає 330 черниць. У монастирському музеї паломники ознайомилися з великою експозицією творів місцевого середньовічного церковного мистецтва. 

Також паломники мали нагоду побачити, як черниці в наш час зберігають давнє й автентичне мистецтво ткацтва. Цікавим фактом є те, що виготовленням всього необхідного для цього й, перш за все, ниток для ткання також займаються черниці, адже при монастирі є власне господарство, де розводять овець. Готові кимими вражають своїм мистецьким рівнем.

Другим монастирем, який відвідали паломники, був Нямецький монастир (Mănăstirea Neamţ), що знаходиться на галявині в долині річки Немцішор а відстані 12 км на північному заході від міста Тиргу Нямц і оточений майже з усіх боків лісистими пагорбами. В історичних документах не міститься точних відомостей про те, хто, коли і за яких обставин заснував цю обитель. Монастир засвідчений документально в 1407, але згадки чернечудіяльніть сягають XII століття. Володарі Петро Мушат (Petru Muşat ) (1375-1391), Олександр Добрий (Alexandru cel Bun) (1400-1432) і Штефан Великий (Ştefan cel Mare) (1457-1504) були ктиторами цього монастиря.

У цьому монастирі знаходиться чудотворна ікона Божої Матері ("Настановителька"). Відповідно до багатовікової традиції, що сформувалася у Нямецькому монастирі, паломники приклалися до цієї ікони та навколішки пройшли під нею.

У головному храмі обителі збереглося чимало історичних цінностей різних історичних періодів. Особливої уваги заслуговують місця для молитви, що призначалися для місцевого архієрея і, окремий, для князя.

Саме у цьому монастирі подвизався і прославився своїми духовними подвигами уродженець Полтави прп. Паїсій Величковський. Саме в цій обителі він переклав на слов’янську мову видатну аскетично-моральну працю «Добротолюбіє».

Паломники мали змогу помолитися перед місцем поховання святого подвижника і перед його святими мощами.

Після відвідин обителі паломницка група відвідала одне з природних чудес румунських Карпат – Lacul Roşu («Червоне озеро»). Червоне озеро є природним водосховищем біля підніжжя гори Hasmasul Маrе, недалеко від м. Біказ (Bicaz). Відповідно до останніх вимірів, озеро займає площу в м, площа114676 м², а об'єм води, яка накопичилася в ньому – 587 503 кубометрів. Озеро утворилося на висоті 983 м, в долині з переважно альпійським кліматом.

Цього ж дня паломники повернулися до Чернівців.

Прес-служба

Богословського відділення