«Велика благочестя тайна: Бог явився у плоті» (1 Тим. 3: 16).

            Понад дві тисячі років тому сталася подія, яка змінила хід історії людства, – народився Божественний Спаситель, щоб відновити мир людини із Богом.

Для того, щоб відновити мир між Богом і людиною, Творець послав у світ Свого Єдинородного Сина, явивши цим невимовну благість до людського роду. Відтепер, із втіленням Бога Слова, людині дається нова можливість служити і поклонятися Єдиному істинному Богові.

Кажучи іншими словами, Христос прийшов для того, щоб виправити вчинок прабатьків Адама і Єви, тобто обожити людину. «Бог стає людиною, щоб, за словами святителя Афанасія Великого, людина стала Богом». Ця істина відображена Церквою у піснеспівах: «Бог стає людиною, щоб у Бога перетворити Адама».

Творець пропонує прийняти нам найвеличніший з усіх дарів – Свою безмірну Божественну любов, повноту життя. У Христі ми знаходимо надію, перемагаємо страх, досягаємо святості і безсмертя.

Спаситель приходить у наш понівечений гріхом світ, щоб Своїм народженням, життям, стражданнями, хресною смертю і славним воскресінням утвердити новий закон, нову заповідь – заповідь любові.

Саме тому святитель Іоан Золотоустий так торжественно викликує: «Прийдіть же, будемо святкувати; прийдіть, будемо торжествувати. Святкування – незвичайне, бо незвичайний і спосіб народження. Нині стародавні кайдани розірвані, диявол посоромлений, біси втікають, смерть розгромлена, рай відкритий, прокляття знищено, гріх відкинутий. Чому? Тому, що Бог прийшов на землю, і людина – на небо, все поєдналося. Прийшов на землю Той, Хто живе на небесах... Будучи Богом, Він став людиною, не перестаючи бути Богом».

А святитель Григорій Чудотворець, єпископ Неокесарійський, доповнює, кажучи: «В цей радісний день народився Бог. В цей день великого пришестя Бог став Тим, Ким ніколи не був: будучи Богом, став Людиною, однак, ставши Людиною, залишився Богом».

Ось прояв найвищої любові Божої до грішного творіння, ось всемогутня премудрість і благість Божа. Саме тому апостол Павло називає явлення Бога у плоті «великою тайною благочестя», адже через втілення Боже ми отримали можливість освячення.

Спаситель, народившись у Вифлеємі, народжується у наших серцях і живе з нами, але за умови, якщо ми зберігаємо вірність Йому і Його Святій Церкві. Він з нами, коли ми чинимо благі справи милосердя, коли допомагаємо ближнім, коли вболіваємо серцем і співчуваємо, особливо у цей скрутний для нас час прояву агресії та ненависті.

Свято Різдва Христового говорить нам про найголовніше: ми покликані навчитися любити Бога і служити Йому. А через наше свідчення любові Христової ми на противагу тимчасовим життєвим цінностям, зуміємо явити світові спасительні і вічні: замість ненависті – любов, замість брехні – правду, замість егоїзму – взаємодопомогу і підтримку, замість жорстокості – милосердя, терпіння і смирення. Ми зуміємо правильно розставити ціннісні пріоритети, зможемо мирно, спокійно і впевнено йти визначеною Богом дорогою життя, віддаючи Йому хвалу і подяку.

Дорогі браття і сестри! Різдво Христове – це свято Божественної любові, яке звіщає нам, що всі ми – діти Божі. Тому і немає іншого шляху до радості, як через любов, немає іншого шляху любові, як через самопожертву. Тож нехай стане наша душа образом Вифлеємської печери, щоб звершилося у ній чудо божественної любові, нехай сповниться вона Духа Святого і народиться в ній Христос.

У ці святкові благословенні дні сердечно вітаю Вас, всечесні пастирі, чесне дияконство, чернецтво, дорогі браття і сестри, з великим і радісним святом Різдва Христового та Новим роком.

Нехай світло вифлеємської зірки осяє кожну домівку, зігріє самотнє християнське серце любов’ю та милосердям Божим, щоб ми, керовані, як волхви, зорею благодаті Божої, поклонились Різдву Христовому, разом з ангелами прославляючи явлення Сина Божого.

Нехай же Богомладенець Ісус охороняє всіх нас Своєю благодаттю, принесе злагоду та дарує мир і благоденство нашій Українській державі.

 ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!