Наприкінці червня ц.р. - зі сподіванням на стабільний спад пандемії, а водночас з чітким усвідомленням доцільності уважного наукового й світоглядного осмислення пережитого впродовж останніх півтора року тривожного досвіду - дослідники кафедри філософії та культурології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича обговорювали із запрошеними експертами актуальні релігієзнавчі та психологічні сторони пандемійних реалій.

А платформою для цього став науково-методичний семінар "Облаштування релігійного життя під час пандемії Covid-19 у вимірах віросповідної та соціальної відповідальності".

Пастирі релігійних громад, представники академічної спільноти та органів державної влади взяли в ньому плідну діалогічну участь на запрошення учасників реалізовуваного на базі Чернівецького уінверситету й фінансованого Міністерствм освіти та науки України проєкту молодих науковців "Соціальна функціональність релігії в умовах масштабних небезпек: ідейно-теоретичний та практичий виміри".

Експертами виступили: Сергій Бухаров - начальник відділу з питань релігій та національностей управління культури Чернівецької облдержадміністрації; магістр релігієзнавства; Микола Лагодич - протоієрей Православної Церкви України, кандидат історичних наук, кандидат наук з богослов'я, доцент (Чернівецький національний університеті імені Юрія Федьковича); Наталія Ханецька - кандидатка психологічних наук, доцентка, психотерапевтка (Хмельницький національний університет); Віталій Гунько - секретар Буковинської конференції Церкви адвентистів Сьомого Дня в Україні (Чернівці).

Обговорювалися суспільно важливі й водночас дискусійні, резонансні аспекти ідейного і, головне, практичного позиціювання релігійних спільнот в умовах нещодавніх пандемійних ризиків.

Микола Лагодич у доповіді "Таїнства та церковне життя в умовах пандемії: регіональний та світовий досвід" проаналізував критерії соціально відповідальної реалізації місії Православної Церкви, торкнувшись різних її виявів. Передусім він сконцентрував увагу на варіативності підходів до організації обрядових практик у ситуації, яка склалася. Особливо цікавив дослідників православний погляд на межі припустимого / неприпустимого щодо умов здійснення Таїнств в обставинах карантинних обмежень. Щодо цього Микола Лагодич надав розгорнуті роз'яснення.

 Віталій Гунько піддав рефлексії досвід діяльного впровадження засад здорового способу життя адвентистськими спільнотами (звісно ж, з акцентом на модифікацію такої активності в пандемійних реаліях). Було висвітлено цілу низку соціально значущих, практичних валеологічних та терапевтичних ініціатив, якими опікуються адвентисти Сьомого Дня. Прикметно, що такі ініціативи енергійно реалізуються й на Буковині.

 Сергій Бухаров узагальнено промоніторив ключові маркери й суперечності руху українських (і, зокрема, буковинських) релігійних організацій до втілення в життя справді соціально відповідального служіння у перипетіях епідемічних нестандартностей.

 Наталія Ханецька сфокусувала дослідницький погляд на важелях збереження психологічного здоровя на тлі пандемійних викликів і представила фахове психологічне бачення щодо спроможностей релігій в цьому аспекті.

Усі виконавці проєкту (а це його керівниця докторка філософських наук Ірина Горохолінська; кандидат філософських наук, доцент Віталій Мудраков; кандидат філософських наук Ігор Руснак; кандидат історичних наук Ігор Луцан; аспірантка, магістерка релігієзнавства Ірина Лазоревч; магістр богослов'я Остап Рій) активно діалогували із запрошеними експертами, ставили їм уточнювальні та полемічні запитання, проблематизували ті чи інші тези або підходи, напрацьовуючи тим самим важливу частину дослідницького матеріалу, що стане трампліном поглиблення розвідок.