20 листопада 2008 року в рамках  у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича було проведено ряд заходів на вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Зокрема, 20 листопада на площі перед центральним корпусом університету була відслужена панахида за невинними жертвами Голодомору. На панахиді були присутні представники ректорату, а також викладачі та студенти усіх факультетів університету.

Перед початком панахиди до присутніх звернувся ректор університету, доктор фізико-математичних наук, професор Степан Васильович Мельничук. Він, зокрема, сказав: "... Мільйони наших співвітчизників стали невинними жертвами тоталітарного режиму... злочинного, за своєю суттю, режиму...Головна мета Голодомору - знищити основу українства - українського селянина... ми зобов'язані пам'ятати цих людей... переосмислити власну історію..."

Заупокійну панахиду звершували завідувач Богословського відділення прот. Микола Щербань у співслужінні викладача Богословського відділення священика Миколи Лагодила. Особлива атмосфера панувала цього дня на університетському майдані, ніхто з присутніх не залишився байдужим. Зворушливо, по-особливому звучав цього одня і заупокійний піснеспів - "Вічная пам'ять".

По завершенні панахиди до присутніх звернувся отець Микола Щербань. Він, зокрема, сказав: "Возлюблені у Христі! Дорога університетська родино! Нині ми зібралися тут для того, щоб вшанувати пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років... Ми не прагнемо нікого звинуватити, ославити, однак ми стверджуємо, що ми маємо право знати власну історію, історію свого народу... Відома істина: "Народ, який не знає свого минулого - недостойний свого майбутнього"... Ми знаємо історію свого народу, не зважаючи на те, що там є жахливі та скорботні сторінки... Ми стверджуємо, що трагедія, яку пережив наш народ, не повинна повторитися ні з нашим народом, ні з жодним іншим народом... Пам'ятаймо, що скорботний піснеспів "Вічная пам'ять" нагадує нам і закликає нас до пам'яті про цих людей і до молитви за упокій їхніх душ. Нехай Всемилостивий Господь упокоїть їхні душі..."

По завершенні панахиди усі присутні встановили запалені свічки у фойє університету, утворивши тим самим цифри скорботної дати історії українського народу "1932-1933".