21 травня (8 травня за старим стилем) Православна Церква здійснює святкування дня пам'яті святого апостола і євангеліста Іоана Богослова, що займає особливе місце з числа обраних учнів Ісуса Христа.

Один з 12-ти апостолів, автор Євангелія від Іоана, Книги Об'явлення і трьох Послань, що увійшли до Нового Завіту, святий апостол і євангеліст Іоан Богослов був сином Галілейського рибалки Зеведея та Саломії - дочки святого Обручника Йосифа.

Рік його народження невідомий. За переказами, коли ще юнаком Іоан разом із батьком і старшим братом Яковом рибалив на Генісаретському озері, він був покликаний Ісусом Христом до числа Своїх учнів. Залишивши батька свого Зеведея в човні, Іоан разом з братом Яковом, пішов за Христом.

З коротких свідчень інших євангелістів відомо, що відмінними рисами характеру Іоана були скромність і спостережливість, він завжди був чуйний до інших. За полум'яну проповідь любові до Бога і людей Іоан був прозваний "апостолом любові". Звертаючись до своїх учнів, Іоан Богослов до останнього подиху не втомлювався повторювати: "Любіть один одного!". Разом з тим, Іоан, за свідченням євангелістів, мав дуже палку вдачу, його сердечні пориви іноді доходили до такої бурхливої ревності, що Христос назвав апостола Іоана і його брата Якова "синами грому".

Згідно Євангельської розповіді, тільки Іоан (з числа всіх апостолів) стояв біля Хреста Спасителя поруч з Богородицею, і саме йому Христос доручив в опіку Діву Марію, як його власну матір. Після П'ятидесятниці (Дня Зішестя Святого Духа на апостолів) він присятив своє життя проповіді християнської віри.

При імператорі Доміціана (81-96 рр.), який був відомий як гонитель Церкви, апостол Іоан був викликаний у Рим, як єдиний апостол, що залишився в живих, і за наказом Доміціана арештований і засуджений. Його намагалися стратити, але він вижив і був засланий на острів Патмос, де і отримав від Бога особливі одкровення, описані в Апокаліпсисі.

Після смерті Доміціана апостол Іоан із заслання повернувся в Ефес. Єпископи і пресвітери Ефеської Церкви показали йому три Євангелія, написані святими апостолами Матвієм, Марком та Лукою. Схваливши ці Євангелія, апостол Іоан, однак, визнав за необхідне доповнити те, що в них було пропущено і що він, як останній з живих очевидців, добре знав.

Крім Євангелія та Апокаліпсису, апостол Іоан написав три Послання, які увійшли до канону новозавітних книг, як Соборні (тобто окружні послання).

Святий Іоан Богослов помер природною смертю (єдиний з апостолів), проживши близько 105 років.

Свято встановлено 8 травня (21 травня за новим стилем) на згадку про щорічну появу в цей день на могилі апостола тонкого праху, збираючи який, віруючі, за переказами, зцілювалися від хвороб. Вважається, що молитва, вознесена святому апостолу Іоану Богослову, рятує від отруєння, адже і сам Апостол Іоан, викликаний в Рим імператором Доміціана, прийняв отруту, яка на нього не подіяла.

У іконографії апостол Іоан зображується лагідним, величним і натхненним старцем, з глибоким і спокійним поглядом.