17 грудня Православна Церква вшановує пам'ять святої великомучениці Варвари, нетлінні мощі котрої покояться у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі м. Києва. Свята діва жила на рубежі ІІІ-IV століть, в часи жорстоких гонінь на Церкву Христову з боку язичників. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) вона постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. Після утвердження християнства в Римській імперії мощі святої Варвари вшановувалися в місті, де вона постраждала, а потім були перенесені до Константинополя. Згідно з літописними свідченнями на початку ХІІ ст. мощі святої великомучениці Варвари були перенесені у Київ візантійською княжною Варварою — дружиною великого Київського князя Святополка-Михаїла Ізяславовича, та встановлені у збудованому цим князем Михайлівському Золотоверхому соборі. У цьому храмі вони перебували понад 800 років — до часу його закриття і руйнування. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському соборі Києва. З нагоди свята напередодні, 16 грудня, було відслужене Всенічне бдіння, яке очолив свящ. Богдан Сливка. Йому співслужили диякони Іоанн Шубин та Роман Лазарук. В сам день пам'яті святої Варвари була відслужена Божественна літургія, яку очолив свящ. Миколай Лагодич у співслужінні свящ. Богдана Сливки та дияконів Іоанна Шубина та Романа Лазарука. По завершенні богослужіння до вірних із словами повчання та привітання звернувся отець Миколай.
|