Святий пророк Ілля народився у м. Фесфії (Тесвії) Галаадській за 900 років до Різдва Христового. Ім'я, яке батьки дали синові (Ілля означає "міць Господня"), визначило все його життя. З малих літ він присвятив себе Богові, поселився в пустелі й жив у молитві й суворому пості.

Люблячи роздумувати про Бога, він часто віддалявся для безмовності в пустинні місця, де довго молився Господу. І був Ілля улюблений Богом, оскільки Бог любить тих, що люблять Його. Не раз Господь прихильно розмовляв з Іллею і дарував йому таку відвагу, що Ілля завжди отримував від Бога те, що просив.

О тій порі царем Ізраїлю був Ахав, який закликав людей поклонятися ідолам (Ваалові). Прихильницею ідолопоклонства була й цариця Єзавель. Серед тих ізраїльських сміливців, які виступали проти цього був Ілля. Він ревно молився, закликав людей покаятися і повірити в Єдиного Бога.

І сказав Ілля-пророк Ахаву: "Живий Господь, Бог Ізраїлів, перед Яким я стою. У ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом". Сказавши це, Ілля пішов від Ахава, і, за словом пророка, настала посуха. Самого ж Іллю Бог зберігав біля потоку Хораф, що навпроти Йордану. І ворони приносили йому хліб і м'ясо уранці і хліб і м'ясо вечорами, а з потоку він тамував свою спрагу.

Через деякий часу цей потік висох, бо не було дощу. І сказав Господь Іллі: "Встань і піди в Сарепту Сидонську і залишайся там. Я наказав там жінці-вдові годувати тебе". І встав Ілля, і пішов у Сарепту, і почав жити у вдови. Через якийсь час син цієї жінки захворів і помер, і сказала вона Іллі: "Що мені і тобі, людино Божа? Ти прийшов до мене нагадати гріхи мої й убити сина мого".

І звернувся Ілля до Господа, і сказав: "Господи, Боже! Невже Ти і вдові, у якої я перебуваю, зробиш зло, убивши сина її?" І, схилившись над хлопчиком, він тричі звернувся до Господа і сказав: "Господи, Боже! Нехай повернеться душа хлопчика цього в нього!" І почув Господь голос Іллі, і хлопчик ожив, і сказала та жінка Іллі: "Тепер ось я дізналася, що ти людина Божа і що слово Господнє у вустах твоїх істинне". Маючи від Бога, по вірі своїй, дар чудотворіння, Ілля зробив так, що борошно й олія в домі вдови не вичерпувалася, поки не припинився голод; і вона харчувалася сама з сином і годувала пророка Іллю.

Після багатьох днів було слово Господнє до Іллі: "Піди і з'явися перед Ахавом, і Я дам дощ на землю". Ілля зразу пішов до царя і палкою проповіддю та великими чудесами навернув народ, що заблукав, і самого Ахава до покаяння. Тоді, за словом пророка Іллі, небо стало похмурим від хмар, і пішов великий дощ, і голод закінчився.

Після цього Господь наказав Іллі помазати Єлисея пророком замість себе, і Єлисей, попрощавшись із батьком та матір'ю, пішов за Іллею і почав служити йому.

Тоді, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшли Ілля з Єлисеєм, і сказав йому Ілля: "Залитися тут, бо Господь посилає мене до Йордану". І сказав Єлисей: "Живий Господь, і жива душа твоя! Не залишу тебе". І пішли обидва, і встали біля Йордану. І взяв Ілля милоть (верхній одяг) свою, і скрутив, і ударив нею по воді, і розступилася вона в обидва боки, і перейшли обидва сушею. Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисею: "Проси, що зробити тобі, раніше ніж я буду узятий від тебе". І сказав Єлисей: "Дух, який у тобі, хай буде на мені удвічі". І сказав він: "Важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду узятий від тебе, то буде тобі так; а якщо не побачиш, не буде".

Коли вони йшли і розмовляли дорогою, раптом з'явилася колісниця вогняна і коні вогняні і розлучили їх обох, і вознісся Ілля у вихорі на небо. Єлисей же дивився і вигукнув: "Отче мій, отче мій, коліснице Ізраїлю і кіннота його!" І не бачив його більше.

Слова пророка Єлисея означали, що святий пророк Ілля своїми молитвами захищав царство Ізраїльське від ворогів краще, ніж усе воїнство ізраїльське - колісниці і кіннота його.

І підняв Єлисей милоть Іллі, що впала з нього, і пішов назад, і став на березі Йордану. І взяв милоть Іллі й ударив нею по воді, і сказав: "Де Господь, Бог Іллі, - Він Самий?" І вдарив по воді, і вона розступилася в обидва боки, і перейшов Єлисей. Так Єлисей отримав подвійний дар пророчий.