Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

11 березня 2013 року з благословення завідувача Богословського відділення КПБА при філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича доц., прот. М.Щербаня, на базі гуртожитку №6 філософсько-теологічного факультету з ініціативи викладачів і студентів факультету відбувся круглий стіл ,,Християнські мотиви у творчості Т.Г.Шевченка”, присвячений 199-ій річниці від Дня народження.

Захід розпочався із молитви ,,Отче наш” у виконанні хору Богословського відділення під керівництвом викл., дияк. Ігоря Луцана, опісля якої вступне слово з нагоди вшанування великого генія українського народу, виголосив заступник декана з навчально-методичної роботи проф. Мизак Н.С. На заході були також присутні: доц. Шкрібляк М.В., асист. Мудервич В.І., асист. Гутковська І.В. і асист. Горохолінська І.В.

 Нестор Степанович підкреслив, що кожна мисляча людина, незалежно від національного коріння і віросповідання, визнає, що Тарас Шевченко був покликаний Господом бути речником Божої правди для українського народу, опам’ятовувати його, при потребі картати і, зрештою, постраждати за нього. Прикметно, що Шевченко бачив відродження своєї нації на засадах Христового Євангелія, де наріжним каменем є любов, братолюбіє, де кожне діло треба починати і закінчувати в ім’я Боже. Він завжди наголошував на Богові як першопричині усього.

…Все од Бога,

 Од Бога все! А сам нічого...

Микола Васильович Шкрібляк додав: ,,Святі й чисті думи в нашому житті потрібно викупити високою ціною, не раз жертвою крові і жертвою життя. Шевченко знав про це і свої святі думи викупив дуже дорогою ціною: в’язницею, втратою кафедри в Києві, десятилітнім засланням, переслідуваннями, знущаннями, втратою здоров’я і передчасною могилою. Зробив це добровільно, свідомо і без ніякого вагання. Більшого освячення вони не потребують, бо більшої жертви не можна принести. І цього досить, щоб ці думи шанувати, як найбільші скарби, щоб черпати з них, як з живого джерела, і правду, і силу – потрібні нам у нашій святій боротьбі за наші душі – християнську й національну.

Впевнений, говорячи про постать Шевченка, перш ніж щось заперечувати чи підносити до абсолюту, треба спочатку вивчити. В ці дні про нього говорять багато. Проте, Шевченко, як невмирущий образ, потребує не стільки високих і пафосних слів, як вдумливого прочитання, розуміння і усвідомлення”.

Впродовж святкового заходу багато віршів та поезій Кобзаря пролунало із уст викладачів та студентів факультету, а також у виконанні хору Богословського відділення прозвучали ,,Думи мої, думи мої”, і ,,Реве та стогне Дніпр широкий”. Святковий захід завершився виконанням постового наспіву ,,Покаяння двері”.

Прес-служба

Богословського віддідлення