Богословське відділення / Богослужіння в другу неділю Великого посту,
: ГОЛОВНА :: ІСТОРІЯ ФАКУЛЬТЕТУ :: НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС :: ВИКЛАДАЧІ :: СТУДЕНТИ :: АБІТУРІЄНТУ :: ВИПУСКНИКИ :
: ХРАМИ :: КОНТАКТИ :: БІБЛІОТЕКА :: Студентське товариство «ACADEMIA ORTHODOXA» :: Державне визнання документів про вищу духовну освіту :: Переведення на навчання/Придбання другої вищої освіти :

Розклад занять



Наш банер




Богослужіння в другу неділю Великого посту

15 березня 2020 року, в другу неділю Великого посту, в день, коли Православна Церква по-особливому вшановує пам’ять святителя Григорія Палами, архієпископа Фесалонікійського, в усіх університетських храмах (ЧНУ ім. Ю. Федьковича) були відслужені уставні богослужіння.

У домовому храмі університету на честь святого великомученика Іоанна Нового (Сучавського) о 6-00 год. звершено сповідь мирян, часи й Божественну літургію.

Цього ж дня, в храмі Трьох Святителів було відслужено: часи 3-й, 6-й, Божественну літургію та літію за померлих.

Недільне богослужіння очолив архієпископ Чернівецький і Хотинський Герман у співслужінні настоятеля храму прот. Миколи Щербаня, клірика храму прот. Миколи Лагодича, протодиякона Михайла Грубняка, дияконів Миколи Федорюка та Сергія Маковія.

89845142_816734282180604_4901706562717876224_n_500

89924287_212153356507239_7391838252006637568_n_500

89275302_218327299542301_6726593030976962560_n_500

89947711_557593164861604_5503145474720268288_n_500

89920162_3079771295585404_1616232760836358144_n_500

89383530_206613597235818_7886757409517993984_n_500

88257454_659960714764220_3995313118589747200_n_500

89840444_499602517591355_4734494019776675840_n_500

89388778_197182094905253_2247069912231051264_n_500

89300666_526623764659113_980375948018843648_n_500

Багато віряни приступили до таїнств сповіді та причастя Святих Христових Таїн.

89851961_540589136583784_1486168717183156224_n_500

89833229_2743755562389319_5092884447645138944_n_500

89785187_2770509056367635_2360616860283568128_n_500

89461903_521657132121412_3258014894842183680_n_500

89839875_1238684289855119_1617777475889135616_n_500

89896994_135058767948150_3047244850874286080_n_500

Після відпусту з проповіддю до присутніх у храмі звернувся Високопреосвященніший владика Герман.

Завершилося урочисте богослужіння уставним многоліттям.

Також цього ж дня у Свято-Покровському храмі недільне богослужіння звершив настоятель храму свящ. Миколай Шкрібляк.

89857364_1820363434766085_3135755700119011328_n_500

89778041_1820363331432762_5724466032836345856_n_500

Після євангельського читання свящ. Миколай виголосив проповідь на тему євагельського читання.

 89783694_1820363534766075_8572729863545290752_n_500

89851121_1820363844766044_1270778151693189120_n_500

 

СЛОВО

Святителя Григорія Палами про піст

p1bap52oa710361lt712gc1a6v1bmr8_500

Приємний для очей вид спокійного моря, освітленого променистим світлом, і сяючого, і осяяного, і відбиваючого дзеркальною поверхнею світло. Але набагато відрадніше не тільки бачити, а й говорити Церкві, зібраній в Бозі, вільній від сум’яття, і таємниче осяяній божественним світлом […]. Отже, оскільки благодать Духа дарувала мені сьогодні це втішне видовище і ви стоїте з нами, проводячи дні і ночі в храмі Божому і в його дбайливій опіці, що не має ні в чому нестачі, то можливо уявити собі вас, як якісь дерева нетутешнього світу, насадженого біля джерел вод Духа. Ось і я також посприяю, по силі, тому зрошенню, являючи вам очевидніше на показ ті хитрощі, якими ворог нашого спасіння силкується всілякими способами зробити непридатним не тільки піст, а й молитву нашу.

Браття, є і іншого роду пересичення і погане пияцтво, яке буває не від їжі і не від напоїв та задоволень, що з них випливають, але від гніву на ближнього і ненависті, і злопам’ятства і зла, що випливає з них, про які й Мойсей говорить у пісні: Вино їхнє – їдь гадюча, погубна отрута гадів (Втор. 32, 33). Тому також і пророк Ісая каже: Горе п’яним без вина (пор. Іс. 29, 9); і ще він перестерігає, кажучи так: Ви постите на те, щоб правуватися та сваритись (58, 4). А тим, хто постить в такому стані, він говорить як би від імені Господа: Схиляти голову, немов тростина – чи це назвеш ти постом Господеві вгодним? І ще: Коли помножуєте молитви ваші, я їх не чую. Коли ви простягаєте руки ваші, я відвертаю від вас очі мої (пор. 58, 5; 1:15). Отже, такого роду пияцтво випливає з ненависті, а влучніше сказати звичайно, що задля того, щоб Бог від нас відвернувся, диявол намагається викликати в молільників і посників пам’ять провин проти них і доказами спонукає їх до злопам’ятства та загострює мову до лихослів’я, роблячи їх такими, як Давид описує людину, що молиться в злобі: Ввесь день ти мислиш про погибель; язик твій – немов гостра бритва (пор. Пс. 51, 3); і він благає Бога звільнити його від подібних людей, кажучи: Визволь мене, о Господи, від людини лукавої, чоловіка неправедного, бо гострять язики свої, мов гадюка; отрута змії на устах їхніх (пор. Пс. 140, 1.3).

Але ми, браття, під час посту і молитви, молю, якщо коли і справді щось мали проти кого-небудь, пробачмо і будемо сповнені любові, більше того – слідкуймо один за одним з метою спонукання до любові і добрих справ та говорячи добре один про одного, і в самих собі міркуючи і думаючи благе перед Богом і перед людьми – щоб нам постити похвальним і непорочним постом, і щоб на його підставі наші прохання були благовислухані Богом, так щоб, по благодаті, належним чином і Отцем Його іменувати і могти зі сміливістю говорити Йому: Отче, прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим (Мф. 6, 12). По дії зловмисника проти наших душ ще й інша трапляється непридатність в нашій молитві та пості, а саме та, яку мав фарисей, який постив і молився, а проте відісланий був без плоду (сього діяння). Але ви, відаючи, що всякий гордовитий є нечистим і неприйнятним перед Богом, і що ми, будучи боржниками Богові в багатьох і великих речах, і наважуючись віддати якусь найменшу частину боргу, повинні поститися і молитися з жалем серця та самодоріканням, залишаючи в нехтуванні, як би не існуюче, те, що позаду, прямуючи ж до того, що попереду – щоб наш піст був чистим і богоугодним та щоб в храмі Божому зберігали ми увагу і витримку.

Є й інший спосіб дій лукавого, який робить наш подвиг посту і молитви безплідним; він полягає в тому, щоб переконати нас здійснювати його з мотивів марнославства і з лицемірством. Тому ще перестерігає Господь в Євангелії, кажучи: Увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі (Мф. 6, 6).

Це Він говорить не тому, що заповідає відвертатися від зібрань у храмі і (спільної) молитви та псалмоспіву; бо в такому випадку не говорив би тоді Йому псалмопівець-пророк: Хвалитиму Тебе серед громади (Пс. 22, 23); і: Я між людьми, о Господи, буду Тебе хвалити і між народами буду Тобі співати (Пс. 57, 10); і: Обітниці мої виконаю перед тими, що Тебе бояться, Господи (пор. Пс. 22, 26); і до нас: Благословіть Бога на зборах (Пс. 68, 27); і: Ходіте, поклонімся і ниць припадім; припадімо на коліна перед Господом Богом нашим (пор. Пс. 95, 6). А на інші, не менш піднесені приклади, нині не дозволяє час; але от в чому полягає те, чому вчить Господь про молитву потай: молитва, чинена наодинці і в себе вдома, і навіть на ложі, спонукає до молитви, яка відбувається в Церкві; подібно до того, як молитва, звершувана внутрі, в умі, спонукає до молитви на устах; бо той, що бажає помолитися в той час, коли прийшов у храм Божий, між тим якщо ні вдома, ні по дорозі або в зборах аж ніяк не проявляє старання в молитві, не буде істинно молитися ні тоді, коли предстоїть в храмі Божому. Це псалмопівець являє після того, як сказав: Бадьорим стало моє серце, Боже, – додаючи: Заспіваю і співаю в славі моїй (пор. Пс. 57, 8); і в іншому місці: Коли згадаю на моїй постелі Тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про Тебе (Пс. 63, 7). Але й: Коли ж ви постите, – говорить Христос, – не будьте сумні як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі (Мф. 6, 16-18).

О, незрівняне ні з чим чоловіколюбство! Тому що цими словами Господь належним чином явив нам майбутній вирок на майбутньому суді і постанову Його, щоб ми здобули там кращий вирок і кращу долю. Бо тим, які з марнославних спонукань, а не заради Нього, ведуть благий спосіб життя, Він, звичайно, тоді скаже цими ж словами, які внаслідок (такого життя) нині Він каже: «Ви прийняли вашу нагороду за часу життя вашого»; як і Авраам сказав тому багачеві в полум’ї: Ти одержав твої блага за життя свого (Лк. 16, 25). Але тим, які у вправлянні в чеснотах мають на увазі виключно Його, Він каже, що віддасть їм явно, тобто в подібному такому видовищі; воздасть їм благословення і спадок, і радість, і насолоду чисту та вічну; і не бажаючи, щоб хто-небудь позбувся сього, Він, що хоче, щоб усі спаслися і в пізнання істини прийшли, нині являє, як я сказав, Свій неупереджений і незмінний вирок, показуючи, що синами Божими є тільки ті, які знехтували людську славу. Тому-то в одному з висловів Він говорить про те і про інше: Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі; щоби тих, що погорджують пустою і людською славою, явити і створити усиновленими Собі і спадкоємцями; а людей не того ж духу, як і тих, що не покаються, виключити з синівства.

Господь говорить це для того, щоб не для погляду людей ми молилися і постили, внаслідок чого від сього ніякої користі не буде: працю посту і молитви стійко витримаємо, а нагороду втратимо! Намастити же єлеєм голову, – каже, –  і вмити обличчя, тобто не піклуватися про те, щоб обличчя було блідим, та не бути неохайними і з немитою головою, оскільки таке може здаватися як наслідок накладеного на себе посту і презирства до тіла, і таким чином можна придбати похвалу від людей; бо так робили фарисеї, постивши. Тому очевидно вони й виявилися чужими Христовій Церкві і Господь суворо забороняє (нам) уподібнюватися їм. Може бути, хтось піднесено скаже, що тут під «головою» слід розуміти голову душі, тобто ум, як начальницький, а під «обличчям» – уяву, в якій зосереджуються враження, одержувані від почуттів, і нам, якщо ми правильно звершуємо піст, слід помазати голову єлеєм, тобто наш ум зробити милостивим, а наше обличчя, тобто уяву –  омити від ганебних і нечистих помислів, і гніву та всього поганого; бо такого роду і таким чином звершений піст не тільки погані пристрасті, але разом і збудників і будівничих цих пристрастей – демонів, призводить до втечі і осоромлює та до числа Ангелів зараховує тих, хто постить, перемінюючи їх в Ангелів, і робить тих хранителями їх і схиляє на допомогу та на сприяння їм. Так колись разом з трьома юнаками у Вавилоні, прикрашеними стриманістю і постом, посеред вогню було видно і четвертого, який зберігав їх неушкодженими і чудесно зрошував їх. Так Даниїлу, що звершував багатоденний піст, представ Ангел, який умудряв його та сповіщав йому майбутнє. Так в інший раз, коли він молитвою і постом загородив пащі левам, Ангел через велику відстань переніс по повітрю Пророка (Авакума), що ніс йому їжу. Так і в нас, тих, що вчиняють разом тілесний і духовний піст та моляться, сприянням благих Ангелів, вогонь тілесної пристрасті буде погашений і гнів буде приборканий наче лев, і ми станемо учасниками пророчої їжі в надії майбутніх благ і у вірі та в умовому спогляданні, і нам буде дано наступати на гаспида, і скорпіона, і на всю силу ворожу.

А не такого роду піст і не таким чином звершуваний більш властивий злим ангелам: бо їм властиве неспоживання їжі, пов’язане з гнівом і ненавистю, та зарозумілість і спротив Богу, а ми, будучи рабами і служителями Добра, протистіймо їм. Бо не є наша боротьба проти тіла й крови, – говорить Апостол, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах (пор. Еф. 6, 12). Звичайно, будемо вживати в спротив їм не тільки піст, але й панцир праведності для нашого захисту і шолом спасенної милостині, і щит віри, ще ж і наймогутніший в обороні меч духовний, яким є спасенне слово Боже до нас; тому що таким чином нам належить вести доблесну боротьбу і зберегти непорушною віру, і погасити всі розпалені стріли лукавого, і показавшись переможцями у всьому, отримати небесні і святі вінці, радіючи разом з Ангелами в Самому Христі Господі нашому, Якому належить всяка слава, влада, честь і поклоніння, з безначальним Його Отцем і Всесвятим, і Благим, і Животворящим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Святитель Григорій Палама, Гомілія 7, інша про Піст


Версія для друку
Автор: fmykolaj
Дата створення: 2020-03-15
Рубрика: Богослужіння
Перегляди: 299

Пошук

Наші друзі

Івано-Франківський Богословський Інститут ім. преп. Феодосія Манявського

Вища Богословська Академія при Івано-Франківському Єпархіальному Управлінні ПЦУ

Київська Православна Богословська Академія

Дніпровська Духовна Семінарія

Львівська Православна Богословська Академія

Волинська Православна Богословська Академія

cerkva.te.ua

Рівненська духовна семінарія

Львівська духовна семінарія святого апостола і євангелиста Іоана Богослова


eXTReMe Tracker

Пишіть нам. Е-mail:
Всі тексти, зображення, ілюстрації та інший вміст цього веб-сайту є власністю
Богословського відділення КПБА при ФТФ ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
При використанні будь-якої інформації з даного сайту посилання
на
www.bogoslov.cv.uaОБОВ’ЯЗКОВЕ.