Першa Всеукрaїнськa нaуковa конференція, присвячена Почаївській Лаврі, відбулася 28 вересня 2023 року в Кременці. Організаторами заходу були Православна Церква України, зокрема Тернопільська єпархія, провідні українські історичні інститути, духовні навчальні заклади, місцеві науковці. Приймала учасників всеукраїнського наукового зібрання Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія.

Конференція розпочaлася із молебня у Преобрaженському соборі. Богослужіння, участь у якому взяли десятки священників з Тернопільської, Волинської, Рівненської, Чернівецької областей, очолили митрополит Луцький і Волинський Михаїл та митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор.

Як наголосив модератор заходу професор кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія», доктор історичних наук, професор Андрій Смирнов, мета конференції – підкреслити з одного боку українськість, а з другого – православність Почаївської Лаври.

Приурочена до 90-річчя української маніфестації (вересень 1933), яка проходила під гаслом «Почаївська лавра мусить бути українською», Всеукраїнська наукова конференція транслювалася онлайн.

Роботу учасників заходу благословив предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Вітальний адрес від нього зачитав митрополит Нестор.

Блаженнійший Епіфаній нагадав, що виникнення Почаївської Лаври пов’язують із київським чернецтвом, яке змушене було рятуватись від монгольського нашестя. Монастир відігравав в історії Православ’я важливу роль, будучи не лише осередком чернечого життя і молитви, але й світильником освіти і науки, прикладом благодійної діяльності, а найголовніше – був осердям формування української православної ідентичності як у регіоні Волині і Галичини, так і в цілому в межах давної митрополії Київської і всієї Русі.

«Гасла великолюдної почаївської маніфестації 1933 року залишаються актуальними і в наш час. Як і 90 років тому, так і сьогодні в Україні триває боротьба за звільнення від московської духовної окупації. Бачимо кожного дня, як єднаються в українській помісній православній церкві все нові й нові парафії та монастирі, а люди скидають із себе російські пута. Переконані, що скоро прийде час і у величній православній Почаївській святині лунатиме молитва українською мовою за наших воїнів, за благочестивий народ, за нашу перемогу», – йдеться у вітальному слові Предстоятеля.

Дослідженнями про Почаївську Лавру, її роль і місце в українській історії та сьогодення окуповоної московю святині поділилися:

• професор кафедри журналістики та зав’язків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв, доктор філологічних наук, професор Микола Тимошик;
• доцент кафедри історії і методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, кандидат історичних наук Володимир Собчук;
• старший науковий співробітник відділу історичних пам’яток Науково-дослідного інституту українознавства, доктор історичних наук, доцент Михайло Довбищенко;
• директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига;
• доцент кафедри Священного Писання і Богослів’я Богословського факультету Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук, доцент протоієрей Микола Цап’юк;
• ректор Рівненської духовної семінарії, кандидат наук з богослов’я протоієрей Віталій Лотоцький;
• викладач Рівненської духовної семінарії, магістр богослів’я
  диякон Андрій Мартинюк;
• професор кафедри церковної історії Рівненської духовної семінарії, доктор історичних наук Володимир Борщевич;
• професор кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія», доктор історичних наук, професор Андрій Смирнов;
• провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, професор Київської православної богословської академії, доктор історичних наук, доктор церковно-історичних наук Ірина Преловська;
• професор Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Генріх Стронський;
• професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, професор Волинської православної богословської академії, кандидат історичних наук, професор Микола Кучерепа;
• бакалавр богослов’я, спеціаліст культурології Денис Таргонський;
• ігуменя монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці, кандидат філологічних наук, B.A. History, University of York Даниїла Бакай;
• клірик Тернопільської єпархії протоієрей Василь Хоміцький.