Після Вознесіння Христового настав десятий день: це був п`ятидесятий день після Воскресіння Господнього.Євреї відзначали велике свято П`ятидесятниці, встановлене на згадку про отримання Синайського законодавства. Всі апостоли разом із Божою Матір`ю й іншими учнями Христовими, одностайно перебували в Єрусалимській світлиці. Була третя година дня, за єврейським часом, (тобто, по-нашому - дев`ята година ранку).Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру і наповнився ним увесь будинок, де перебували учні Христові. І з`явилися вогненні язики й почили (зупинилися) по одному на кожному з них.

Усі сповнилися Духа Святого й почали прославляти Бога на різних мовах, яких, до цього часу не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, у знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню в знак того, що має силу обпалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.

У Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них й проповідували на їхніх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на слухачів, що багато хто увірував й почали запитувати: «Що ж нам робити?». Петр відповів їм: «Покайтеся й хрестіться в ім`я Ісуса Христа для прощення гріхів; тоді й ви отримаєте дар Святого Духа». Ті, що увірували в Христа, охоче прийняли хрещення, й виявилося таких у цей день біля трьох тисяч чоловік. Таким чином, почало облаштовуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова.

У день свята П`ятидесятниці, відразу після Божественної літургії, служиться вечірня в пам`ять про зішестя на святих апостолів Духа Утішителя. Під час цього богослужіння читаються смиренні молитви про дарування й нам Духа Святого, Духа премудрості, Духа розуму й страху Божого (молитва уклінна після сугубої ектенії).

Свята Церква молиться про дарування благодаті Духа Святого всім присутнім, а також покійним батькам і братіям нашим та іншим сородичам по плоті, щоб і вони вдостоїлися бути учасниками Царства Слави в країні живих... «зане ни един есть чист пред Богом от скверн, ниже аще един день живота его есть» (молитва уклінна після «Сподоби, Господи, в вечір цей»).

Без благодаті Духа Святого немає спасіння, немає справжнього християнства. Сам Господь Ісус Христос неодноразово говорив, що для Нього необхідний цей Божий Дар. Дуже виразно сказав Він про це в бесіді з праведним Никодимом, котрий прийшов до Нього довідатися, що потрібно робити заради спасіння. «Істинно, істинно говорю тобі, - учив Никодима Господь, - якщо хто не народиться згори... від води й Духа, не зможе ввійти в Царство Боже: народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух» (Ін. 3, 3-6). Зміст слів Спасителя ясний: якщо не відбулося духовного народження, якщо не отримані благодатні дари Духа Божого, неможливо успадковувати Царство Боже. Але як можна здобути благодать Святого Духа? Потрібно, насамперед, мати щире, серцеве бажання, поєднане з твердою й непохитною вірою. Потрібно уникати всякої неправди, гріховної скверни й творити добро. Засоби для здобування благодаті подаються в Церкві Божій, у святому храмі, у церковних таїнствах, у молитві.

Здавна існує традиція прикрашати в цей день будинки й храми зеленими гілочками та квітами. Звичай цей успадкований від Старозавітної Церкви, коли в день П`ятидесятниці будинки й синагоги прикрашалися зеленню на згадку про те, як при Синайській горі все квітло й зеленіло в день отримання Моїсеєм скрижалей Закону. Сионська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, згідно звичаю, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.

У цей день ми також згадуємо явлення Трійці у вигляді ангелів Авраамові, в Мамврійській діброві. Тож прикрашений зеленню храм нагадує нам і ту діброву. А ще, квітучі зелені гілочки нагадують нам, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами усіляких чеснот.

Джерело: http://www.cerkva.pyrogoscha.org.ua/text-page__338.html

       Богослужбові вказівки свята:

  Неділя 8-ма після Пасхи.

День Святої Тройці, П'ятдесятниця.

Апостола Симона Зилота (І). Свт. Симеона, єп. Володимирського i Суздальського, в Києвi, у Ближнiх печерах (1226). Мчч. Алфiя, Филадельфа, Кипрiана, Онисима, Еразма та iнших (251). Мч. Ісихiя Антиохiйського (ІV). Прп. Ісидори, юродивої (ІV). Блж. Таїсiї (V).

Києво-Братської iкони Божої Матерi (1654).

Утр. - Ін., 65 зач., ХХ, 19-23.

Лiт. - Дiян., 3 зач., ІІ, 1-11. Ін., 27 зач., VІІ, 37-52; VІІІ, 12.

На великій вечiрнi "Блажен муж" (вся кафизма).

На утренi величання: "Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, i шануємо Всесвятого Духа Твого, що Його від Отця послав божественним ученикам Твоїм". "Воскресіння Христове бачивши" не спiвається. В Тріоді для 9-ї пісні канону приспівів немає, але в Тріоді нотного співу, вид. Свят. Синодом, для задостойника в день П'ятдесятниці вказується такий приспів: "Апостоли, зшестя Утiшителя бачивши, здивувалися, як у виглядi вогняних язиків явився Дух Святий". "Свят Господь Бог наш" не промовляється.

 На лiтургiї антифони свята, вхiдний стих "Вознесися, Господи, силою Твоєю, оспівуємо i спiваємо сили Твої". Замiсть Трисвятого - "Всі ті...", замiсть "Достойно є..." - "Радуйся, Царице...". Після "Спаси, Боже..." співаємо "Ми побачили Світло істинне...". По відпусті Літургії Царські врата зачиняються, правиться 9-й час і починається вечірня з возгласу: "Благословенний Бог наш...". "Царю Небесний", як правило, співається народом.

На вечірні, після передпочаткових псалмів, велика єктенія з додаванням особливих прохань, вхід з кадилом, великий прокимен і читання колінопреклонних молитов. Відпуст вечірні при відкритих Царських вратах: "Христос, що з Отчого і Божественного лона...". З цього дня і до віддання П'ятдесятниці на утрені, коли співається велике славослів'я, катавасія "Божественним покритий...". Після свята П'ятдесятниці седмиці починаються з понеділка, а закінчуються Неділею.

Джерело: http://cerkva.info/uk/calendar/35-calendar/195-traven-2010.html