«Дух Господній на Мені; бо Господь помазав Мене благовістити убогим… проповідувати літо Господнє сприятливе» (Лк. 4,18-19). Питання про народження Ісуса Христа не є новим ні у християнській літературі, ні в наукових колах, що явно пояснюється важливістю цієї події для усього людства. До того ж на центральність цієї події вказує той факт, що сучасне людство починає своє літочислення із Різдва Христового. Таким чином, ця подія тісно пов’язана із поняттям про час і літочислення. Не так давно питання про час і літочислення привертало увагу великої кількості людей у світлі закінчення другого тисячоліття й настанням третього. Сьогодні низка так званих провидців сповіщають, що 2012 р. буде останнім роком існування людства, роком кінця світу, наводячи жах і сум’яття в серця і уми багатьох. Святкування ж Різдва Христового має на меті вселити в серця і душі вірних надію, віру і любов у Бога, Який не залишив на погибель Своє творіння: «Бо так полюбив Бог світ. Що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3,16).
Далі...
|