19 квітня 2013 року, у п’ятницю п’ятого тижня Великого посту, у переддень свята Похвали Пресвятої Богородиці, в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено утреню з читанням Акафісту до Пресвятої Богородиці, що звершується особливим спеціально укладеним чином.

Богослужіння звнршив клірик університетського храму Трьох Святителів прот. Миколая Лагодича у співслужінні диякона Ігоря Луцана.

20 квітня 2013 року, у сам день свята, в університетському храмі було відслужено уставні богослужіння: ранкова молитва, 3-й, 6-й часи та Божественна літургія святителя Іоанна Золотоустого. 

Богослужіння очолив настоятель храму прот. Миколай Щербань у співслужінні клірика університетського храму Трьох Святителів прот. Миколая Лагодича.

За Божественною Літургією велика кількість вірян сподобились причаститися Пречистого Тіла та Крові Господа нашого Ісуса Христа.

ДОВІДКА:

Скорботні богослужіння Великого посту двічі перериваються променями радісного світла, і обидва рази джерелом цього світла є Пречиста Богоматір: Похвала Пресвятої Богородиці (субота Акафіста) та Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

В суботу п’ятого тижня Великого посту Церква урочисто звершує читання акафісту, або подячної похвали Пресвятій Богородиці. До складу богослужіння цієї суботи входить урочистий спів на утрені (в п`ятницю увечері) акафісту Божої Матері, від чого й сама служба іменується Похвалою Пресвятій Богородиці.

Це свято встановлене в IX столітті за неодноразове визволення заступництвом Божої Матері Константинополя від нашестя ворогів.

Приводом для встановлення цього свята стало чудесне визволення у 626 році Пресвятою Богородицею Царгорода, столиці Візантії, з облоги персів і скіфів. Бачачи велику загрозу життю, мешканці міста зібралися в храмі Святої Софії і з великим плачем благали Бога про порятунок. Константинопольський патріарх Сергій взяв ікону Пресвятої Богородиці «Одигітрія», обійшов з нею хресним ходом навколо стін міста, а потім опустив у воду Її ризу, і, як пише літописець, "море закипіло, ворожі кораблі потонули та ворог відступив від міста".

Місто було врятоване. Вдячні жителі Царгорода всю ніч співали хвалебні пісні на честь заступниці роду християнського Пречистої Діви. З того часу щороку на п’ятому тижні посту (коли відбулося це чудо) у Константинополі відзначалося свято Похвали Богородиці.

Диякон Софійського собору Георгій Пісідійський написав хвалебний гімн Божій Матері, який віруючі співали стоячи. Від цього і пішла його назва – «акафіст», що з грецької перекладається, як «несідальний спів». Кілька століть цей акафіст був єдиним у богослужбовому надбанні Православної Церкви. Він складається з двадцяти чотирьох пісень – за кількістю букв грецького алфавіту.

 Згодом уклали повний Чин служби Похвали Богородиці. Спочатку його звершували лише у Влахернському храмі, з роками він поширився у всій Візантії. З ІХ століття це свято стало загальним для всієї Православної Церкви, йому присвятили окрему церковну службу.

Прес-служба

Богословського відділення