Такий подарунок господарі і гості отримали на 138-ий День народження Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, певно, з веління самого Господа, оскільки мова про Едем на університетській горі Домінік.
Коли люди задумують велику і святу справу , вони попередньо закладають камінь або капсулу, щоб згодом утілити в життя свої найкращі наміри . У цьому випадку справа виявилася іще святішою, бо йдеться про Біблійний сад. Тому у свіжовикопані лунки заглибилися саджанці.
Ідея Біблійного саду виникла в авторів книги “Рослини Святого письма”, яка вийшла три роки тому саме у Чернівцях.
Автори книги – відомі у Чернівцях науковці, кожен з них є фахівцем саме своєї справи. Таке незвичне співавторство надзвичайно згуртувало дослідників.
Це Світлана Руденко, доктор біологічних наук, професор кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ ім. Ю.Федьковича; Степан Костишин, доктор біологічних наук, завідувач згадуваною кафедрою, дійсний член Екологічної академії наук України; протоієрей Микола Щербань, кандидат богословських наук, доцент, завідувач богословським відділенням філософсько-теологічного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича; Оксана Івасюк, кандидат філологічних наук, доцент (одна з молодших сестер відомого українського композитора Володимира Івасюка).
Але перед цим була офіційна міжнародна церемонія - виступи мовців за участі України та Ізраїлю.
Ведучі наголосили на події, яка органічно вписується в концепцію архітектурного ансамблю Резиденції митрополитів Буковини та Далмації, внесеного 2011 року до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після цього запросили до слова ректора ЧНУ Степана Мельничука, котрий зауважив: «Всесвітньовідомий біохімік Ервін Чаргафф, який народився в нашому чудовому місті і любив прогулюватись стежками парку Резиденції, в одній зі своїх біографічних праць висловив надзвичайно цікаву думку: «Для мене існує три ознаки, за якими я визначаю стан цивілізованості народу: як він обходиться з деревами; як він поводиться зі своїми дітьми і старими; як він ставиться до своєї мови…».
Отже, вчений, геніальність якого знаменувала новий етап у розвитку світової науки, на перше місце серед критеріїв цивілізованості нації поставив ставлення до дерев. Справді, у круговерті подій ми часом не помічаємо присутності дерев і трав. Очевидно, чим більше нація стає урбанізованою, тим більше вона віддаляється від Природи. Через бездушність і ненажерливість олігархів під сокиру йдуть навіть не окремі дерева, а й зелені масиви міст.
Крім рослин, які безпосередньо мають відношення до нашого повсякденного життя, є такі, що займають особливе місце в наших серцях. Це - біблійні рослини.
Знайомство з біблійними рослинами має багатогранне значення. Перш за все, теологічне. Зміст багатьох біблійних притч ґрунтується на прикладах рослин та змін, що з ними відбуваються. Отже, започаткований сьогодні Біблійний сад – це прояв Божої благодаті та неоціненне джерело знань для наших студентів-теологів.
По-друге, рослини Святого Письма - безцінне джерело інформації для такого напрямку релігієзнавства як біблійна етнографія. Адже описані у Біблії етноси і народи широко використовували рослини для забезпечення існування та життєдіяльності людини.
Біблійні рослини заслуговують на особливу увагу істориків як ровесники давніх епох і свідки неповторних історичних подій. Вони допомагають нам усвідомити зв'язок античної доби із сучасністю. І нарешті, біблійні рослини – безцінне джерело відомостей для біологів: це інформація про рослинний світ, поширений тисячоліття тому на берегах Середземного та Червоного морів. Генетикам і селекціонерам рослини Святого Письма дають можливість уточнити відомості про центри походження культурних рослин, які, як відомо, збігаються з давніми цивілізаціями і слугують осередками найбагатшого генофонду цих рослин.
Але, крім всього сказаного, слід зазначити найголовніше: вже існуючі на сьогодні біблійні сади світу слугують, перш за все, для духовного відродження суспільства».
Духовну тему, яка наскрізь пронизала цей захід, продовжив Надзвичайний і Повноважний посол держави Ізраїлю в Україні Реувен Дін Ель: «Сьогодні велике свято. Я знаю одне, що у світі є Чернівці. Для нас це дуже важливо, адже мова про духовність, культуру, науку, освіту.
Ізраїль змінився з часу свого створення як країни. Особливо у науковому плані. Вважаю, що через посольство допомагатимемо одні одним, а ці кедри прийміть на знак відкриття Біблійного саду. Я вірю: цей сад буде!».
Цього незабутнього дня, 4-го жовтня, на не по-осінньому зеленому газоні, де ще не так давно стояли гармати, а також вивчали військову справу студенти, перед численною і добірною аудиторією виступили президент Єврейського Національного фонду Ефі Штенцлер, перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Георгій Галиць, секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин і посланник з питань освіти Посольства Ізраїль в Україні Влад Лернер, котрий брав участь в урочистостях на церемоніалі вручення ЧНУ Сертифіката, що засвідчив про внесення Резиденції Буковини і Далмації до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Кульмінаційним моментом духовного свята за присутності духівництва, і переважно усіх конфесій, стала мить закладки Біблійного саду у ЧНУ. Цю почесну місію виконали: Степан Мельничук, Реувен Дін Ель, Георгій Галиць, Віталій Михайлішин, Ефі Штенцлер і Влад Лернер.
Разом зі студентами Інституту біології, хімії та біоресурсів вони посадили перші саджанці, про які йдеться у Святому Письмі.
Ведучі нестандартно оголосили так: «Урочисту церемонію закладки Біблійного саду у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича доречно завершити не словами, як це буває завше, а гімнами двох держав – України та Ізраїлю. Держав, які долучилися до започаткування цієї великої і духовноосвяченої справи».
Над горою Домінік велично і свято прозвучало дві мелодії цих гімнів.
Духовну імпрезу у ЧНУ завершили виставка «Шляхами Марка Шагала» і концерт Ірини Розенфельд у Мармуровій залі.
ВІДЕО ПРО ПОДІЮ: Телеканал Новин 24