6 січня 2014 року, у навечір'я Різдва Христового (Різдвяний святвечір), в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено уставні богослужіння: Царські часи, Зображальні та Божественна літургія свт. Василія Великого.

Богослужіння очолив клірик університетського храму Трьох Святителів прот. Микола Лагодич у співслужінні свящ. Богдана Сливки – настоятеля парафії св. пророка Іллі м. Заліщики Тернопільсько-Бучацької єпархії, диякона Ігоря Луцана – викладача Богословського відділення та диякона Іоана Турчинського – студента 4 курсу Богословського відділення, клірика Кіцманської єпархії.

Наприкінці богослужіння була винесена ікона Різдва Христового та велика свічка (символ вифлеємської зірки), перед якими священнослужителі урочисто заспівали тропар та кондак свята.

Ввечері, о 16 годині буде звершено святкове Всенічне бдіння.

ДОВІДКА:

Назва ,,Царські Часи” походить від звичаю Візантійських імператорів бути присутніми на них. Вони являють собою поєднання усіх чотирьох Часів в одну службу з приєднанням до них і чину Зображальних. Таким чином вони замінюють собою в Надвечір’я Літургію, яка, хоч і звершується тоді, але ввечері у поєднанні з Вечірнею і тому відноситься до наступного дня.

Відповідно до такого великого призначення, ці Часи, які входять ще до складу Надвечір’я лише двох свят: Богоявлення і Пасхи (Великої Суботи, Надвечір’ям якої буде Велика П’ятниця), звершуються з винятковою, але напівсумною урочистістю.

Як і Літургія, вони мають апостольське і євангельське читання з паремією перед ними. Крім цього, вони мають особливі тропарі зі стихами. Євангеліє на них читається як і на Літургії – поза вівтарем і попереджується кадінням, що символізує дари волхвів. І, взагалі, майже всі читання Часів присвячені подіям, що святкуються.

Якщо Різдво Христове припадає в неділю чи понеділок, то Царські Часи потрібно служити в п’ятницю і в цей день Літургії не буває, а якщо буде в інші дні, то Часи слід служити в Надвечір’я Різдва Христового.

Прес-служба

Богословського відділення