Завідувач Богословського відділення прийняв участь у відзначенні дня Хрещення Русі-України в Києві |
28 липня 2014 р. завідувач Богословського відділення прийняв участь у богослужіння з нагоди подвійного свята – престольного свята кафедрального патріаршого Володимирського собору і 1026-ліття Хрещення Київської Русі, котре очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні єпископату та представників духовенства з усіх єпархій Київського Патріархату. Кульмінацією святкування стала багатотисячна Хресна хода центральними вулицями столиці – від Володимирського собору до пам’ятника Хрестителю Руси святому Володимиру Великому, де було звершено молебень.
Довжина Хресного ходу від голови до кінця колони склала понад кілометр (коли початок ходу був на Софіївській площі, його завершення було на розі вул. Володимирської та бульвару Шевченка). Загальна тривалість шляху – близько 2,5 кілометрів. Незважаючи на жарку погоду та поважний вік Предстоятель, Святійший Патріарх Філарет не тільки звершив понад двогодинну Божественну літургію, але й пройшов весь шлях ходу та очолив молебень біля пам’ятника князю Володимиру. На сходах перед постаментом пам’ятника князю-хрестителю лунали молитви до нього та всіх святих землі Української. Патріарх прочитав молитву до рівноапостольного князя, а також молитву до Всемилостивого Бога про визволення від нашестя чужинців. Після завершення молебню Патріарх Філарет звернувся до всіх зі словом повчання. Святійший Владика привів євангельський приклад найвищої любові, який сьогодні втілюють наші молоді воїни, борючись проти агресора: «Вся Україна повстала на захист своєї землі. І захищає так, що віддає своє життя. А Христос Спаситель сказав: «Ніхто не має більшої любові, як хто душу свою (тобто життя) віддасть за своїх друзів». І ми українці віддаємо це життя. На Донбасі гинуть наші кращі сини і вони не бояться смерті. Так само, як вони не боялися на Майдані смерті, так вони не бояться і там. Перед нами стоїть ще одне дуже важливе завдання – об’єднати українське православ’я в одну Українську Церкву. Досягнемо ми цього, чи ні? Досягнемо». Богослужіння завершилося многоліттям всьому українському народу. Також багатотисячний сонм вірян гучно проспівав гімн України. Після чого Предстоятель окропив віруючих святою водою. |