Вшанування жертв Голодомору 1932-33 років у Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича |
Вже стало традиційним, коли щорічно наприкінці листопада у Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича, у рамках Всеукраїнського для пам’яті жертв голодоморів відбувається вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років. Не став виключенням і цей рік. 21 листопада 2014 року, в рамках щорічної загальноуверситетської акції ,,ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ”, в університетському храмі Трьох Святителів було звершено панахиду за упокій душ усіх загиблих від Голодомору в Україні. Служіння панахиди очолив настоятель університетського храму Трьох Святителів прот. Миколай Щербань у співслужінні свящ. Володимира Григоровича (аспіранта 2-го року навчання КПБА). На панахиді, що відбувалася в університетському храмі, були присутні представники ректорату, професорсько-викладацького складу, а також представники студентства усіх факультетів університету. Цьогорічне поминання жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 співпало в часі із 10 річницею Помаранчевої Революції та першою річницею Революції Гідності, які назавжди змінили Україну й українців. Саме тому в цей день, поряд із поминанням жертв Голодомору, були піднесені молитви за спокій душ загиблих героїв Небесної Сотні та воїнів-захисників, які віддали свої життя за нашу Батьківщину. По завершенні панахиди до присутніх у храмі із проповіддю звернувся завідувач Богословського відділення доц. прот. Микола Щербань. Отець Миколай, зокрема, сказав, що з огляду на ті страшні події, що мали місце в нашій країні впродовж останнього року, як ніколи гостро постає необхідність правдивого і цілісного бачення власної минувшини з усіма її світлими і трагічними сторінками. Адже, забувши подвиги, героїзм і страждання наших предків і наших сучасників, ми дуже скоро втратимо головні засади власної самоідентифікації у цьому глобалізованому світі, втратимо власну автентичність і, як наслідок, можемо втратити, навіть, свою державу. Саме тому гідне вшанування людей, які в різні історичні періоди мужньо боролися і не побоялися віддати, навіть, власне життя за величні ідеї справедливості, честі, свободи - життєво необхідне нам, як своєрідна форма відродження власної історичної пам’яті. Прес-служба Богословського відділення |