Богослужіння у вівторок Страсної седмиці, свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. |
7 квітня 2015 року у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено уставні богослужіння. У цьому році свято Благовіщення Пресвятої Богородиці співпало із Великим вівторком. Напередодні, 6 квітня 2014 року, ввечері, було звершено всенічне бдіння: повечір’я з літією, утреню з полі єлеєм та 1 час. Вечірнє богослужіння очолив клірик храму прот. Миколай Лагодич у співслужінні диякона Ігоря Луцана. У сам святковий день в університетських храмах було звершено дві Божественні Літургії. Першу Літургію було звершено в університетському храмі Трьох Святитетелів. Богослужіння очолив настоятель університетського храму Трьох Святителів прот. Миколай Щербань у співслужінні свящ. Богдана Сливки – настоятеля парафії св. пророка Іллі м. Заліщики Тернопільсько-Бучацької єпархії. ДОВІДКА: Церква з глибоким благоговінням шанує Пресвяту Діву Марію, звеличену Богом за ангельську чистоту, глибоке смирення і найбільшу святість. У небесній славі, де божественне світло передається від одного ангельського ликостояння іншому, Пречиста Богородиця займає найближче до Престолу Божого місце й іменується Церквою «честнейшей Херувим и славнейшей без сравнения Серафим». Вшанування Церквою Богородиці проявилось у встановленні щорічних пам’ятей і святкувань всіх основних подій Її земного життя, звершених Нею знамень і чудес, милостей і благодіянь, які є проявом всеблагого і спасительного Божого Промислу. Слова Ангела: «Радуйся, Благодатна!» і «Ти знайшла благодать у Бога» (Лк. 1, 30), співзвучні словам євангеліста Іоанна Богослова про Сина Божого, Який втілився, сповненого благодаті та істини (Ін. 1, 14). Пресвята Діва Марія здобула благодать і святість як плід глибокого смирення й ангельської чистоти. В Особі Божої Матері людство надало Сину Божому свою плоть і свою кров для того, щоб Він, спокутувавши й освятивши цю плоть, відновив союз між небом і землею, між Богом і людиною. Радість Благовіщення є разом із тим уже й початком хресної печалі і страждань. Саме пришестя у світ Сина Божого — це і радість, і початок жертовності божественної любові: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3, 16). Ось свідчення божественної жертовної любові. Блага звістка Архангела Діві Марії є початком цієї любові. Син Божий приходить на розп’яття, смерть і добровільне поховання, щоб дати людям визволення і вічну радість. Найбільший дар благословення Господа Діва Марія здобула тому, що була смиренною Його рабою. Її будуть ублажати всі роди (Лк. 1, 48). Усі покоління людей, які прийшли завдяки Її смиренню до торжества в їхньому житті благодаті й істини (Ін. 1, 17), будуть прославляти Її як Матір Господа, і милість Всесильного Бога буде простиратися на всі покоління до тих, хто має страх Його (Лк. 1, 50). Шанування Пресвятої Діви було встановлено в апостольській громаді (Діян. 1, 14), поширилося з Ізраїлю в Християнських Церквах, що утворилися в Сирії, Малій Азії, Італії й інших країнах древнього світу. Остаточно і загальноцерковно воно було утверджене на Халкідонському, 4 Вселенському соборі. У найдавніших сказаннях про Пресвяту Діву потрібно, безсумнівно, бачити відголоски Святого Передання, на історичній основі якого Церква заснувала свята на честь Діви Марії. «Благовіствуй земле радість велику, небеса воспівайте славу Божию». Через Пресвяту Діву Марію людині знову відкрилася глибина Любові Божої. Відкрилася дорога в Небо, спілкування з небожителями, зі святими Ангелами. Стало можливим для людини усе, що благоволив Господь, приготував і дарував людині для її користі і спасіння. Відкривається Небо, і Престол херувимський і Пресвята Діва; Церква на землі стає частиною Неба, де ми зустрічаємося з Богом і оновлюємося. Благовіщення Пресвятої Богородиці є одним з дванадцяти визначних свят, які Свята Церква вшановує протягом року. Свою назву – Благовіщення – цей день церковного календаря отримав лише в VII сторіччі. В VIIІ ст. відомі богослови св. Іоанн Дамаскін і Феофан Нікейський склали святкові канони до служби Благовіщення Пресвятої Богородиці. Особливістю останніх є оригінальна форма побудови – чергування тропарів Архангела та Діви Марії – яка відтворює біблійну історію свята. Прес-служба Богословського відділення |