6 листопада 2017 року з ініціативи та сприяння методиста Богословського відділення КПБА, доцента кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ ім. Ю. Федьковича прот. М. Лагодича відбулася паломницька поїздка викладачів та студентів-теологів у село Монастирок Борщівського району Тернопільської області, де розташований дивовижний скельний Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир, який зачаровує своєю величчю, красою та витвором природного мистецтва. 

Прибувши до призначеного місця, паломників з радістю зустрів настоятель скельного монастиря – ігумен Феодосій (Глинський), який запросив усіх до головного храму обителі для спільного богослужіння.

Уставне богослужіння, яке розпочалося о 23³⁰, очолив отець Феодосій (Глинський) у співслужінні клірика університетського храму Трьох Святителів прот. Миколая Лагодича, свящ. Георгія Хильчука – студента Богословського відділення, клірика Херсонської єпархії та диякона Ігоря Луцана – викладача відділення.

Під час богослужіння співав квартет хору Богословського відділення під керівництвом студента 4-го курсу Романа Марчишака.

Під час урочистого богослужіння усі паломники приступили до таїнства Сповіді, а у кінці Божественної літургії, яка закінчилася близько 03³⁰ ночі (7 листопада), до святого таїнства Євхаристії.

Після відпусту прот. Миколай Лагодич склав подяку ігумену Феодосію за можливість помолитися в цьому древньому монастирі.

По завершенні богослужіння отець Феодосій пригостив паломників гарячим чаєм і смачною випічкою, а також провів екскурсію по монастирю, показавши усі куточки витонченості та унікально-збалансованого витвору природи. Паломники подякувавши отцю ігумену за гостинність, спільну молитву та неповторне відчуття духовного піднесення відправилися до Чернівців.

Історична довідка

Перша писемна згадка про Монастирок датується 1600 роком, коли магнати Потоцькі заснували тут Свято-Воздвиженський монастир. У середині XVII століття його зруйнували козаки Хмельницького. У 1735 році обитель відновив брацлавський каштелян Ян Потоцький, пожертвувавши 2000 польських злотих. 

 Активне чернече життя в Монастирецькій обителі завирувало у 30-х роках ХVІІІ ст. Тоді ж була збудована й невелика дерев’яна церква.

Переповідають, що десь років триста тому, поруч, у печерному храмі, невідомо звідки з’явився дерев’яний хрест. Його першим угледів хлопчина, який випасав неподалік худобу. Коли він зайшов до печерного храму, то побачив там невеликий дерев’яний хрест у сяйві. Хлопчина повідомив про це ченців. Монахи, священики із навколишніх парафій при великому згромадженні вірних урочисто, із процесією перенесли цей хрест до монастирського храму. Наступного ранку хрест знову опинився в печерному храмі.

Згодом було вирішено цей хрест носити від села до села зі співами, служачи Божественну літургію і залишаючи його на ніч у кожній сільській церкві. За народними переказами, хрест завжди на ранок чудесним способом зникав звідти і знову з’являвся у Монастирку в печерному храмі. Монахи побачили у цьому знамення Боже і відтоді назвали печерний храм на честь Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього.

З тих пір Монастирок став значимим відпустовим місцем. На свято Воздвиження Чесного Хреста, 27 вересня, тут відбуваються святкові богослужіння. За традицією, вірні квітчають зеленю дерев’яні хрести довкола церкви. Вважається, що хто першим зірве зілля з усіх хрестів після того, як священик окропить їх водою, то буде здоровим і щасливим цілий рік.

Чернеча обитель Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господа нашого Ісуса Христа в Монастирку перебуває під юрисдикцією УПЦ КП.

У старовинній церкві зберігається чудотворний образ Богородиці, до якого прикладаються із щирою молитвою.

Прес-служба

Богословського відділення