29-го січня, 100 років тому, поблизу залізничної станції Крути, що на Чернігівщині, відбувся бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Звичайно, це був нерівний бій. Тоді молоду українську державу пішли захищати такі ж молоді люди. Можливо, їм бракувало життєвого досвіду, військової майстерності, але патріотизму і бажання будувати свою державу – було вдосталь. Ціною свого життя студенти стримали наступ більшовиків на чотири дні. І саме ці дні стали вирішальними для української дипломатії, щоб домогтися від міжнародного співтовариства визнання незалежної України.

Бій під Крутами –  не відіграв вирішального значення у перебігу військових дій, та завдяки героїзму української молоді набув особливого значення в історії нашого народу. Ця битва – символ патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежність України.

Сьогодні, 29 січня 2018 року в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено заупокійне богослужіння – вшанування пам’яті полеглих у героїчному бою під Крутами, яке очолив завідувач Богословського відділення, настоятель храму прот. Миколай Щербань у співслужінні методиста відділення прот. Миколая Лагодича і завідувач кафедри культурології, релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича свящ. Миколая Шкрібляка.

Згадати подвиг молодих людей, які 100 років тому загинули у нерівному бою за Україну прийшло чимало студентів, викладачів та співробітників університету.

Протоієрей Микола Щербань (доцент кафедри релігієзнавства і теології, кандидат богословських та історичних наук) звернувся до присутньої у церкві молоді: «Шановне студентство, дуже важливо сьогодні бачити вас тут. Адже ми вшановуємо пам'ять про таких же, як ви: молодих, амбітних, перспективних, щасливих і замріяних людей, які прагнули змін для своєї країни. Світ завжди змінювали ідейні романтики! І те, що саме молоді люди першими відгукнулися і пішли захищати свою державу – гідний для наслідування вчинок. Нехай Господь назавжди збережи у ваших молодих серцях вогники пам’яті про цих людей!».  

Бажання бути вільними та незалежними, готовність боротися за свою країну і любов до своєї землі – це те, що в нашого народу в крові. Шкода, що цією кров’ю наша земля щедра пролита, - зауважив завідувач богословського відділення університету Микола Щербань. Він додав, що  сьогодні Україна також особливо потребує мужніх людей, у яких є бажання змінити країну на краще і для цього вони готові жертвувати собою!

Нехай цей скорботний спогад стане для нас повчальним уроком не на одне століття. А пам'ять про тих, хто жертвує своє життя заради вільної та незалежної України - буде вічною!

За матеріалами ЧНУ