Студенти-богослови молились на місці розстрілу оркестру УПА 24 листопада у Чорнівському лісі неподалік села Добринівці Заставнівського району Чернівецької області буковинські добровольці урочисто встановили дубовий хрест на місці розстрілу юних оркестрантів УПА. Пам’ятний хрест встановили буковинські добровольці, які захищали і захищають Україну від московського ворога на Донбасі. Деревину для хреста безкоштовно надало Хотинське лісництво. Встановлювали хрест добровольці власноруч. Пам’ятний хрест освятили клірики Чернівецько-Буковинської єпархії прот. Микола Йоник та свящ. Володимир Григорович. Після того, як хрест було освячено, відслужили панахиду за всіма невинно убієнними – розстріляними у лісі оркестрантами УПА, жертвами комуністичного режиму, померлими під час голодоморів, убитими Героями Небесної Сотні, загиблими на фронті Героями… Богослужіння супроводжувалось співом студентів-богословів ЧНУ. Під час співу “Вічная пам’ять” пролунав почесний салют. Біля встановленого хреста добровольці розпалили вогнище, де присутні зігрівалися і співали українських повстанських пісень. Наприкінці усі дружно виконали Славень України. За різними оцінками, у 1944 році у яру посеред лісу НКВС розстріляли від 150 до 300 молодих людей. Про цю страшну трагедію розповіли місцеві старожили. Їх вбили лише за те, що вони були українцями. Молоді хлопці та дівчата, ще майже діти, ходили в українських національних строях, співали патріотичних пісень, грали на музичних інструментах, – для радянського режиму це було злочином. Тому вони змушені були певний час переховуватися в лісі від переслідувань. Кажуть, що розстріляні хлопці та дівчата були з Галичини. І нібито здав їх “свій” – мешканець села Добринівців, якого вже нема в живих. Місцеві досі не називають його прізвища. Чоловік, дізнавшись про молодих людей, пообіцяв принести їм їжу і воду до лісу. Натомість він привів до лісу карателів НКВС, які вночі розстріляли ні в чому невинних юнаків та дівчат. Їхні кістки ще й досі можна знайти у лісі. Тіла убієнних так і не були захоронені, лише декілька тіл встигли вивезти родичі на підводах, решту – порозтягували дикі звірі.
