У п'ятницю 18 квітня 2008 року ввечері, з нагоди Лазаревої Суботи в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено святкову Всенічну. Богослужіння очолював викладач-методист Богословського відділення свящ. Микола Лагодич. Наступного дня в університетському храмі було відслужено Божественну Літургію.

У суботу, 19 квітня 2008 року в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено святкову Божественну Літургію. Богослужіння очолював завідувач Богословського відділення, кандидат богословських наук, доцент, прот. Микола Щербань у співслужінні викладача-методиста Богословського відділення свящ. Миколи Лагодича та студента 6 курсу Богословського відділення, священика Михайла Хім'яка. У проповіді з нагоди свята отець-завідувач, зокрема, сказав: "Нині, возлюблені у Христі брати і сестри, ми вступаємо у особливий період у житті Церкви Христової. Цей період - це час, у котрий ми перебуваємо разом із Христом у останні дні Його земного життя. Нині ми разом із населенням Віфанії стали свідками неймовірного чуда нашого Господа - воскресіння праведного Лазаря... Христос звершив це чудо перед своїми хресними стражданнями, "заради народу, який стоїть тут, щоб і вони повірили, що Ти Мене послав". (Ін. 9,42)"

Цього ж дня в університетському храмі було відслужено Всенічне бдіння, а наступного, 20 квітня, у неділю, - Божественну Літургію. Богослужіння очолював завідувач Богословського відділення, кандидат богословських наук, доцент, прот. Микола Щербань у співслужінні викладача-методиста Богословського відділення свящ. Миколи Лагодича По завершенні богослужіння було звершено освячення верби. У проповіді з нагоди свята отець-завідувач, зокрема, сказав: "...Сьогодні ми згадуємо подію, котра увійшла у історію як Вхід Господній у Єрусалим. Христос приходить до Єрусалима та не царювати, а страждати.... Нині натовп радо вигукує - "Осанна!!!", - але пам'ятаймо, що вже у дуже скоро цей же натовп волатиме: "Розіпни, розіпни Його...". ми повинні пам'ятати, що навіть Своїм приходом Господь спростував цілий ряд стереотипів: воєначальники після великих перемог теж повертались у свої міста, гордо і зі славою зустрічали їх з їхнім військом, а Христос нині прийшов до Єрусалиму, сидячи на осляті й у супроводі його "війська" - апостолів... Та не такого "царя" чекали тогочасні мешканці Єрусалиму...Вони бажали царя земного, володаря, а не Смиренного Месію, котрий нині прийшов до них..."