Велика П'ятниця |
25 квітня 2008 року, у Велику П'ятницю, в університетському храмі було відслужено належні великопостові богослужіння, які очолював завідувач Богословського відділення, кандидат богословських наук, доцент, прот. Микола Щербань у співслужінні викладача-методиста Богословського відділення, кандидата богословських наук, свящ. Миколи Лагодича. Зранку було відслужено Чин Царських Часів Великої П'ятниці.
Цього ж дня по обіді в університетському храмі було відслужено Вечірня Великої П'ятниці з виносом Св. Плащаниці. По завершенні Вечірні, як це передбачено богослужбовим уставом, було звершено Мале Повечір'я з Каноном Розп'яттю та плачем Пресвятої Богородиці. Читання Малого Повечір'я було здійснено перед Святою Плащаницею настоятелем храму прот. Миколою Щербанем.
Особлива атмосфера панувала цього вечора у храмі. Молільники з особливим духовним трепетом та увагою слухали церковні піснеспіви. У своїй проповіді, по завершенні богослужіння, отець-завідувач, зокрема сказав: "Возлюблені у Христі Брати і сестри! Цей день - Велика П'ятниця - є найскорботнішим днем у богослужбовому році Православної Церкви. Нині ми згадуємо найсумніші події новозавітньої історії: страждання, смерть та погребіння нашого Спасителя. Скорботна та жахлива картина тих подій якнайкраще зображена на сторінках Святого Письма. Ми бачимо з розповіді євангелистів, що Христа зрадив Юда, один з дванадцяти учнів, а решта апостолів, залишили Його... З Господом залишились до кінця лишень жінки, які прийшли за ним із Галилеї (Лк. 23, 49) та Іоан Богослов... Возлюблені У Христі! Чому тут ми не бачимо тих численних колишніх калік, кривих, одержимих злими духами, яких зцілив Христос? Де в цей час знаходились ті п'ять тисяч людей, котрих Господь чудесно нагодував? Де наїнська вдова та Яїр, чиїх дітей наш господь воскресив з мертвих? Де Лазар? Їх немає... Всі Христа покинули... напевно, це ще більше тривожить серце кожної віруючої людини в цей день... Христа покинули, про Христа забули... Нині, у цей скорботний день і ми повинні запитати себе чи ми про Христа не забули... де ми сьогодні: біля Голгофи, поруч із своїм Господом, чи деінде? Ось це питання і відповідь на нього має бути головним для нас цього дня...
|