Відбулася презентація монографії «РЕЛІГІЙНИЙ ЧИННИК СОЦІОКУЛЬТУРНИХ РОЗКОЛІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ» |
23 червня 2023 року, у день 37-річчя закладу, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся круглий стіл «Релігійний чинник соціокультурних розколів в українській історії». Авторами однойменної наукової праці є відомий науковий тандем голови Вченої ради університету, академіка Віктора Коцура, першого проректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професора Василя Балуха та доктора філософських наук, доцента кафедри філософії та культурології ЧНУ імені Юрія Федьковича протоієрея Миколи Шкрібляка. Презентація була освячена присутністю почесного гостя, Предстоятеля Православної Церкви України, митрополита Київського і всієї України Митрополита Епіфаній, який раніше, до слова приїздив на презентацію одного з попередніх доробків наукового тандему ще у статусі Митрополита Переяславського та Бориспільського. На початку теперішнього візиту він відвідав капличку Святих Кирила та Мефодія, де вклонився пам’яті сковородинівців, що поклали своє життя за Україну та її свободу на новітньому етапі національно-визвольної боротьби нашої Батьківщини – з 2014 року та в умовах повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Його Блаженство поклав квіти до меморіалу їх пам’яті, помолився за упокій їх душ. Згодом пройшовся сковородинівським простором, вшанував пам’ять про видатного філософа біля погруддя Григорію Сковороді й, разом з іншими гостями, мав нагоду побачити експоноване факсимільне видання «Пересопницького Євангелія», яке у лютому 2021 повернулося додому і вже два роки є в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. У цей день гостями заходу були й директорка підприємства «Видавничий дім «АДЕФ-Україна» Алла Істоміна та її чоловік Ігор Шпак, завдяки чиїм зусиллям з’явився як передрук «Пересопниці» так і презентоване у цей день наукове видання. Уже безпосередньо в рамках урочистого відкриття круглого столу в конференц-залі імені Василя Сухомлинського присутні спершу прослухали виступ Хору хлопчиків та юнаків сектору практики Національної академії України імені П.І. Чайковського, які під дирегуванням художньої керівниці колективу Алли Шейко виконали низку духовних творів, які направду налаштували присутніх на відповідний для такої знакової події лад та викликали шквал оплесків присутніх. Надалі слово тримав Митрополит Епіфаній. Він висловив приємність від перебування в університеті Переяслава, пригадав враження від попередньої презентації. Зазначив, що нинішній захід покликаний аби ми знали свою справжню об’єктивну історію, якою б вона не була. Підкреслив, що ми мали часи розквіту, розбудови та утвердження. Але, на жаль, в нашій історії були й інші часи – часи занепаду і руїни. Його Блаженство переконаний, що це потрібно знати аби будувати справжнє майбутнє. Принагідно він подякував всім, хто виховує нову еліту нашої української нації, яка буде розбудовувати нашу країну.
Безпосередньо представляючи наукову працю «Релігійний чинник соціокультурних розколів в українській історії» її співавтор, перший проректор, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Василь Балух, відійшовши від традиційного канону презентації, зазначив, що це вже 36-та у його творчій біографії. 18-та у співавторстві з академіком Віктором Коцуром, співпраця з яким розпочалася у 2005 році з видання «Історія стародавнього Риму», яке отримало чимало відзнак та отримало не аби який успіх у читачів. У ході понад півгодинного виступу Василь Олексійович поступово пригадав всі спільні праці та особливі історії, пов’язані з їх виданням, історіями подальшого успіху та просування. Ще розповів про те, як спільно з Віктором Петровичем прийшов до дослідження релігійної тематики, привідкрив секрети творчої кухні, розповів про свій шлях та віру в Бога. Говорив і про очолюваний ним факультет як форпост Православної Церкви України (за ініціативи Балуха нині заклад має три власні храми – прим.авт.), науковий шлях до появи спеціальності 041 «Богослов’я» та багато іншого. Науковець подякував Господу, співавторам, видавцям, рецензентам та всім причетним до появи наукового видання новоутвореного потужного авторського триумвірату. Резюмував, що його покликання служити людям, державі і Українській Церкві. Аби «люди отримували користь від того, що він живе». Привідкрив Балух і таємницю подальших творчих планів – зізнається, нині готує зі своїми учнями (3 доктори та 15 кандидатів наук – прим.авт.) та деякими представниками УГСП великий історико-богословський словник-енциклопедію. Зізнається, ще не знає скільки томів він матиме, але сподівається що вже за кілька років видання побачить світ і послужить церкві та державі. Поки ж публічно взяв благословення на таку працю у Митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Надалі голова Вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі, академік Віктор Коцур додав, що запропонована книга книга про минуле і сучасне України заради її майбутнього, цивілізаційний роздум над сенсом релігійного життя і водночас, застереження від нових релігійних розколів на тлі російсько-української війни. Це й відповідь на активізації російською державою інформаційної війни на релігійному підгрунті. Вона покликана консолідувати український соціум, показати на тлі нинішньої війни шкідливість імперських амбіцій країни-агресора. Переконаний, релігійно-моральний ідеал має забезпечувати єдність народу, його менталітету і культурного розвою. Наостанок він подякував за всеохопну підтримку Митрополиту Епіфанію та захисникам України. У свою чергу, завідувач кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ імені Юрія Федьковича Микола Шкрібляк наголосив на важливості та бажанні пошуку компромісів і єдності, ідеї боротьби життя і смерті. Згадував Боже слово, слова великого кобзаря Тараса Шевченка і підкреслив, що ця монографія підводить до пошуку відповідей на питання, які мають важливе ідеологічне значення для загального, суспільного, духовного і культурного життя та нашої участі у боротьбі за державність, незалежність і нашу помісну Православну Церкву України. Свою рецензію на видання надав запрошений почесний професор Варшавського університету Тарас Фініков. Провівши історичний екскурс в епоху, якій частково приурочене видання, він зазначив, що автори є чи не єдиними в Україні хто з такою увагою та фаховістю досліджує релігійні чинники. Назвав твір фундаментальним відзеркаленням того, що проголошено у його назві. Каже, книжка не «скороспіла», а відповідає на потреби сучасності країни й народу в якій написана, церкви до якої ми належимо або будемо належати. У другій частині розмови до слова було запрошено завідувача відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександра Лисенка. Він презентував свою нову працю «Поза Божими заповідями: релігійна політика тоталітарних режимів в Україні у 1939-1946 роках». У ній здійснено реконструкцію політики радянського, німецького, румунського тоталітарних режимів на території України у релігійній сфері в період Другої світової війни й перші повоєнні роки. Як розповідає автор, широкий воєнно-політичний контекст дав змогу проаналізувати підходи державних структур до нормативно-правового регулювання діяльності релігійних конфесій умовах тотальної війни та окупації. Висвітлюються особливості діяльності релігійних об’єднань, спрямованої на духовну опіку, соціальну й моральну підтримку цивільного населення, збереження його національної та політичної ідентичності. Каже, тут розкриваються форми взаємодії з окупаційними адміністраціями та стратегії виживання представників духовенства і мирян. Ще характеризуються заходи радянської влади щодо формування уніфікованого конфесійного ландшафту в Україні та ліквідації у зв’язку з цим Української автокефальної православної та Греко-католицької церков. Наостанок присутній міський голова Вячеслав Саулко назвав видання презентованої книги «історичною місією». Підкреслив що її презентація і написання, зокрема у Переяславі, є невипадковим. Вячеслав Володимирович подарував Предстоятелю репродукцію картини, де Тарас Шевченко змалював величний Вознесінський кафедральний собор, який є «мазепинським». Голова громади висловив сподівання, що незабаром цей собор повернеться в лоно Православної Церкви України. Сердечно вітаємо Вавторів із цією значимою подією, яка відбулася виключно завдяки їх наполегливій, творчій праці, компетентності, високому професіоналізму та бажанню створити щось дійсно корисне і вагоме. Нехай Ваш подальший життєвий і науковий шляхи будуть максимально наповнені новими злетами й досягненнями, а кожен новий день приносить радість та багато посмішок. За матеріалами |