Гостьова лекція Анатолія Денисенка "БОГ ПІСЛЯ АУШВІЦА..."

18 травня 2026 року для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності В8 Богослов’я відбулася гостьова лекція Анатолія Денисенка на тему «БОГ ПІСЛЯ АУШВІЦА: ПОЛІТИЧНА ТЕОЛОГІЯ РІЧАРДА РУБІНШТЕЙНА У СВІТЛІ РАДИКАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ «СМЕРТІ БОГА» ФРІДРІХА НІЦШЕ».

_storage_emulated_0_android_data_com.miui.gallery_cache_securityshare_img_20260518_143213_500

 Анатолій Денисенко – кандидат філософських наук за спеціальністю «Богослов’я». Нині працює над докторською дисертацією на тему «Християнська політична теологія: виклики постмодерну». Автор монографії «Теологія визволення: ідеї, критики, перспективи» (Дух і Літера, 2019).

Редактор відділу книжкових рецензій журналу «Богословські роздуми: Східноєвропейський журнал теології», а також автор колонок «Англо-американські постмодерністи» та «Політичні теологи» для журналу «Тиждень».

Викладав теологію та християнську апологетику (до 2014 року) в Українській Євангельській Теологічній Семінарії (м. Київ).

Перед почактом лекції з вітальним словом до присутніх звернулась завідувачка кафедри філософії та культурології, доц. Ірина Горохолінська. Ірина Володимирівна представила присутнім поважного лектора, вказавши на його значний науковий доробок.  

img_20260518_143037_500

На гостьовій лекції були присутні викладачі кафедри філософії та культурології, аспіранти та студенти різних спеціальностей. 

img_20260518_143048_1_500

img_20260518_143056_500

img_20260518_143140_500

Під час лекції п. Анатолій торкнувся низки важливих питань, що охоплюють актуальні питання сучасного богословського дискурсу у контексті християнської політичної теології.

Лекція супровждувалася жвавою дискусією під час якої гострота і значна радикальність богословських суджень Р. Рубінштейна отримали нове тлумачення й прочитання, особливо з огляду на реалії воєнного часу в нашій Державі.

 

ДОВІДКА

Визначальна книга Р. Рубінштейна «Після Аушвіцу: радикальна теологія та сучасний юдаїзм», вийшла друком у 1966 році. Друге, розширене і доповнене, видання вийшло майже як нова книга у 1992 році, з іншим підзаголовком: «Історія, теологія та сучасний юдаїзм». Книга була однією з перших, які систематично розглянули «природу» Аушвіцу в контекст релігії пост-Голокосту. Висновки Р. Рубінштейна кинули виклик сталим релігійним переконанням і викликали бурю дискусій. Що саме стверджував Рубінштейн? Він писав про те, що віра в Бога-рятівника, а саме у те, що Бог є активним в історії й приведе людську історію до фінального завершення (а саме благого кінця), — більше не є надійною.

 

«Смерть Бога не є чимось, що сталося з Богом. Це культурна подія, пережита чоловіками й жінками, багато з яких залишаються вірними членами своїх релігійних громад. Не маючи більше можливості вірити в трансцендентного Бога, який є володарем людської історії й винагороджує та карає чоловіків і жінок відповідно до їхніх заслуг, вони, проте, віддають шану цьому Богу в ритуалах і літургії спільноти, яку успадкували. Вони інстинктивно відчувають, що “огорожа” традиційних значень необхідна для їхнього почуття релігійної ідентичності»

(Р.Рубінштейн, «Після Аушвіцу»)