4 грудня 2008 року в день Введення в храм Пресвятої Богородиці в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено святкове богослужіння - Божественну Літургію. Богослужіння очолював завідувач Богословського відділення, кандидат богословських наук, доцент, прот. Микола Щербань у співслужінні викладача-методиста Богословського відділення свящ. Миколи Лагодича та випускника богословського відділення свящ. Михайла Голобородька.

У святковій проповіді з нагоди свята отець-завідувач, зокрема, сказав: "...Возлюблені у Христі брати і сестри! Цього дня, у свято Введення в храм Божої Матері, Пресвята Богородиця входячи в храм, хоча була дитиною за віком, але була зріла духом: "Трилітня тілом - сказано у третій пісні канону - багатолітня духом, ширша від небес і вища понад небесні сили, хай прославиться піснями Богоневіста". Вона є сповненням пророцтв Старого Заповіту і слава Нового Заповіту: "Ти пророків проповідь, апостолів слава й мучеників похвала, і всіх земних обновлення, Діво Мати Божа. Тому празнуемо Твій у храм Господній вхід, Пречиста, співаючи кличемо: радуйся, Твоїми молитвами спасаємося"

Її входом радіє храм Господній, радіють ангели й люди: "Днесь Боговмістимий храм Богородиця у храм Господній приводиться і Захарія її приймає. Днесь святая святих радується, і хор ангельський таїнственно торжествуе. З ними і ми днесь празнуючи, з Гавриїлом закличмо: радуйся, повна ласки, Господь з Тобою, Ти маеш велику милість" (Стихира вечірні).

З нагоди небуденного торжества в честь Богоматері свята Церква кличе всіх вірних до святкового ликування: «Прийдіть, усі вірні, - співаємо на стихирах літії - єдину непорочну звеличаймо, пророками проповідану і в храм приведену, перед віками вибрану Матір, що в останньому часі сталась Богородицею. Господи, її молитвами, подай нам Твій мир і велику милість...".

Історія свята Введення

Батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, будучи бездітними, сумували й не раз, гірко плачучи, молили Бога, щоб Він дав їм дитину, і при тому склали обіцянку, що віддадуть те дитя до храму Єрусалимського для служіння Богові. Тож зглянувся Господь над горем праведників, дарував їм доньку і назвали її Марією. Не встигли батьки натішитися своєю дитиною, як минуло дівчинці три роки і треба було виконати дану Богові обіцянку - відвести її до храму Єрусалимського.

Урочистим і гарним був той похід. Іоаким і Анна скликали в Назарет своїх родичів, запросили багато дівчат. Одягнені у найкраще вбрання, із свічками в руках, дорослі дівчата поволі йшли попереду та співали побожних пісень. З ними йшла трирічна дівчинка Марія, а за Нею вже батьки, родичі та багато людей. Первосвященикові Захарію було дано знати від Духа Святого, що до храму має прийти майбутня Матір Божа, і він разом з священиками в пишному вбранні вже чекав Діву на паперті, до якої вели п'ятнадцять сходинок. На кожній із цих сходинок співали один псалом.

На першу сходинку батьки поставили маленьку Марію, а далі Вона пішла вже сама прямо до первосвященика Захарія. Архієрей взяв Богом обрану Отроковицю за руку і, натхненний від Духа Святого, провів її до найголовнішої частини храму, в так зване Святеє Святих, куди в стародавні часи вносили з духовною радістю кивот Божий. Туди за законом дозволялося входити тільки одному архієрею один раз на рік, при тому з жертовною кров'ю, яку він приносив за себе і за людські провини (Євр. IX, 7). Дивувалися всі, хто там був, а в церковних піснях сказано, що навіть ангели дивувалися, як Діва увійшла в Святеє Святих.

Діва Марія залишилась при храмі, де згодом під опікою первосвященика й священиків одержала досить високу освіту й гарне побожне виховання і навчилась різним ручним роботам. Пресвята Діва Марія прожила при храмі Єрусалимському майже дванадцять років.

Настав час, коли Марія мала залишити храм і, як інші дівчата, вийти заміж. Вона пояснила первосвященику і священикам, що від зачаття Свого посвячена батьками єдиному Богу і Сама дала обітницю зберегти Себе непорочною, а тому не може вийти заміж.

Отже, для нетлінного збереження непорочності Свята Діва в 15 років за порадою і згодою священного Собору була заручена зі своїм родичем праведним старцем Йосифом, який дав обітницю оберігати дівочу честь Марії, вважаючи себе тільки мнимим її чоловіком. Марія переселилась із храму в Назарет, у будинок праведного Йосифа.

На згадку про Введення Пресвятої Богородиці у храм Єрусалимський 21 листопада Церквою започаткований цей празник. Перші згадки про нього можна знайти у переказах палестинських християн IV ст., де оповідається, що царицею Єленою був побудований храм Введення Богородиці.

На прикладі Богоотців Іоакима і Анни, які присвятили свою дочку з юних літ Богу, ми бачимо, що й нам, батькам-християнам, потрібно з ранніх літ займатись духовним вихованням своїх дітей. Ознайомлення дітей із Законом Божим і святим словом Церкви допоможе їм у майбутньому стати чуйними і добрими людьми. Введення у храм Богородиці - це велике, вселенське двунадесяте свято.

Тропар свята: Сьогодні початок Божого змилування і провіщення про спасіння людей. В храмі Божому Діва велично з'являється і про Христа всім сповіщає. їй же і ми голосно заспіваємо: радуйся, здійснення Божого піклування.