9 березня– день пам’яті преподобного Еразма Печерського |
Преподобний Еразм Печерський "Вінець премудрих, - говорить Соломон, - багатство їх" (Сол.14: 24), але особливо личить вживати своє багатство на прикрасу церков Христових, бо через це можливо отримати Царство Небесне. Таким благоукрасителем храмів Божих був преподобний отець наш Еразм, інок Печерський. За це він сподобився отримати вінець Царства Небесного. Маючи велике багатство, він розсудив, що іноку не личить володіти земними скарбами; полюбивши церковну благоліпність, він витратив весь свій маєток на церковні прикраси - закував золотом і сріблом багато ікон у Печерській церкві. Молячись перед ними, і з вірою дивлячись на них, він прикрашав свою душу - тоді храм Живого Бога, не сріблом і златом речовим, але чистотою, любов'ю та іншими чеснотами, пристойними ченцю. З преподобним Еразмом трапилося така спокуса. Коли він витратив свій маєток і став бідняком, то всі стали мало звертати на нього уваги. Лукавий біс почав тоді вселяти йому в серце злу думку, що він, витративши на церковні прикраси весь свій маєток, не отримав за це жодної відплати чи нагороди. Краще було б, говорив йому біс, роздати всі маєтки убогим. Розсудивши, що ці думки йому вселяє диявол, Еразм впав навіть у відчай, почав жити недбало і перестав дбати про спасіння своєї душі. Але щедрий і праведний Господь, пам'ятаючи про колишні чесноти Еразма, врятував його. Він навів на нього люту хворобу; Еразм вже думав про швидку кончину і у хворобі своїй лежав, нічого не кажучи, з зімкнутими очима сім днів; тільки по диханню можна було бачити, що він ще живий. На восьмий день до нього зібралися всі ченці та, бачачи його, жахнулися і казали: "Горе, горе душі цього брата, він жив у гріхах і лінощів; нині ж душа його дивиться якесь видіння, не будучи в змозі вийти з тіла" . Раптом блаженний Еразм, як ніби ніколи не хворів, піднявся, сів і сказав ченцям: "Батьки і браття! Істинно слово ваше. Я грішний і не покаявся. Але ось нині мені з'явились преподобні отці наші Антоній і Феодосій і сказали: Ми молилися за тебе Господу, і Господь дарував тобі час для покаяння ". Після цього я побачив Пречисту Пані Богородицю - як її зображують на іконах, - на її чесних руках було одвічне Немовля, з Нею було безліч святих. І Вона сказала мені: "Еразме! Як ти прикрасив Мою церкву і збагатив її іконами, так і Я тебе прикрашу і звеличу в царстві Сина Мого. Жебраки скрізь з вами, церква ж Моя не скрізь у вас. Встань, покайся, сприйми великий ангельський образ, а на третій день Я візьму тебе, після твого покаяння, до Себе за те, що ти так полюбив красу дому Мого ". Сказавши це, Еразм почав перед усією братією сповідувати свої гріхи, нічого не приховуючи і не соромлячись. Потім, піднявшись, пішов до церкви, був пострижений у схиму і на третій день з радістю віддав свою душу Господу і Пресвятій Його Матері, як Вона і Сама про те прорекла. З цього випливає, як угодна Богові прикраса церков іконами, і що Господь вселяє таких у лик святих Своїх. За молитвами святого Еразма хай допоможе Господь і всім, хто прикрашають святі церкви, отримати вічне блаженство у майбутньому житті з Христом Ісусом Господом нашим, Якому слава з Богом Отцем і Святим Духом, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь(1). ________________________________________________________________________ 1. Кончина преподобного Еразма послідувала близько 1160 року. Мощі його спочивають у Антонієвій печері.
Підготував студент ІІ курсу Краснодемський Назар |