До Її ікони в час молитви,
з грішних, хто не припадав,
як новобранець перед боєм,
Хто порятунку не волав?

З цих віршованих рядків 28 лютого у приміщенні Художнього музею розпочався мистецький вечір « Образ Божої Матері в іконографії», організований студентами та викладачами Богословського відділення і кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету.

            До присутніх звернувся протоієрей, настоятель університетського храму Трьох Святителів, завідувач богословського відділення філософсько-теологічного факультету прот. Микола Щербань. Він схвалив бажання студентів провести цю зустріч у другий день Великого посту і благословив її проведення.

У своєму слові, зокрема, отець Микола сказав: «Шановні присутні, возлюблені у Христі брати і сестри! Сьогодні, у другий день Великого Посту, ми проводимо цей захід у якості нагадування усім нам про величні духовні і моральні цінності… Чимало різноманітних заходів відбувається у цей час, але чимало з них абсолютно несумісні із принципами Православного Посту… Ми переконані, що сьогоднішній захід, який відбувається за участю студентів, та має, власне, і основною цільовою аудиторію студентство, сприятиме підвищенню рівня духовності у молодіжному середовищі… Особливо актуальним таке своєрідне «нагадування» про моральні пріоритети і моральні цінності для сучасної людини стає у час Великого Посту…».

            Увесь вечір супроводжував хоровий спів студентів богословського відділення під керівництвом Ігоря Луцана. У виконанні хору прозвучали «Отче наш» (Н. Кедрова), «Богородице діво, радуйся (грецького розспів)»,  «Дев’ята пісня Великого Покаянного канону преп. Андрія Критського», «Під твою милість» (Д.Бортнянського),  «Достойно Є!» (П. Діньова) – ці видатні твори церковної музики, виконані на бездоганному професійного рівні під диригуванням Ігоря Луцана не могли залишити байдужими жодного з присутніх. 

А релігійний піснеспів «Ave Maria» у виконанні Олександра Марчука (студент VI курсу богословського відділення) перенесла всіх у світ вищих сутностей, змусивши забути на 2 години про  речовинну реальність.

Відчуття духовної піднесеності доповнювалось і самим виглядом учасників зустрічі: студенти-теологи під час заходу були одягнені у підрясники, а студенти–екологи – у національні строї. 

            Упродовж вечора студенти розглянули різні аспекти втілення Образу Божої матері в іконографії.

Про технологію створення ікон повідала студентка 3 курсу Надія Марків. Закріплення поволоки (тонкої тканини) на липовій, дубовій або кипарисовій дошці, потім проклеювання її 10-14 шарами левкасу (спеціальної ґрунтовки з суміші алебастру, тваринного клею та льняної олії), шліфування левкасу стеблами хвощу, виконання малюнку темперою, замішаною на яйці, та, нарешті, покриття оліфою – ось  традиційний споконвічний секрет виготовлення ікон.  

Студентка 3 курсу Тетяна Мельник торкнулася питання про відмінність між іконописом та творами живопису. Вона зазначила, що найважливішою умовою для написання ікони вже в давньохристиянські часи була вимога до іконописця «жити в пості та молитвах зі смиренною мудрістю», а також «з превеликою ретельністю писати» ікону. Образи і сюжети ікони строго канонічні, соборні, тобто є плодом багатовікового і навіть більш ніж двохтисячорічного досвіду Православної Церкви. Не тільки зміст іконописного образу строго канонізований і визначений, але і художня мова, якою написана ікона, особлива, умовно-символічна, яка вбирає в себе єдність божественного та історичного. У той час як образи, написані не іконописцями, а художниками на релігійні сюжети, у кращому випадку, є лише ілюстрацією тем і сюжетів Св. Письма.

Студенти 2 курсу Евеліна Жеребецька, Катерина Маковійчук, Олеся Глібка спробували розібратися в особливостях різних типів ікон. Оранта, Одигітрія, Єлеуса, Панахранта, Агіосорітіса … кожний з типів – це особлива постава та жест, а також  канонізований характер взаємодії між Богоматір’ю та Ісусом.

Цікаво та проникливо про чудотворну дію найшанованіших у православній традиції ікон (Вишгородської,  Казанської,  Почаївської, Іверської та Холмської) розповіли учасникам зустрічі  студенти 1 курсу  Йордана Олексюк, Ірина Химич, Ігор Рубаняк, Руслана Білусяк та Петро Олексюк.

Андрій Андрусевич (4курс), Анатолій Зеленівський (3 курс), Оксана Максимчук (3 курс), Олеся Хреник (2 курс), Алла Кілару (2 курс), Аліна Григоряк (4 курс) та Марина Білокопита (2 курс) дослідили життя і творчість видатних українських іконописців (Йова Конзелевича, Федіра Ааронського, Івана Рутковича,  Феду́ско, Аліпія Печерського). Подив у всіх учасників зібрання викликали унікальні ікони сучасного майстра Олександа Охапкіна, який нині живе і працює в м.Олександрія Кіровоградської області. Про майстра-іконописця знає вже увесь світ. Залишається, щоб про нього більше довідались його співвітчизники. Студент Андрій Андрусевич окреслив важливу проблему – необхідність посиленого захисту стародавніх ікон від крадіїв та зловмисників. Буквально в січні 2012 року з церкви Вознесіння Господнього у с. Волиці-Деревлянській Буського району на Львівщині була викрадена ікона Богородиці «Одигітрія» Івана Рутковича. А декілька років раніше з  Вижлова (Сколівський р-он Львівської області) була втрачена унікальна ікона цього ж майстра - «Народження Марії».

Співробітники Художнього музею познайомили присутніх з особливостями відтворення образу Божої матері в іконописі Буковини. Вони відзначили орнаментальне обрамлення як важливу рису Буковинської ікони. Під час екскурсії залами музею студенти побачили старовинні ікони на дереві та склі.

На завершення, ведучі вечора третьокурсники Стебницька Ганна та Богдан Климчук задали студентам декілька запитань в рамках розглянутої теми. Приємно, що студенти досить активно відповідали на запитання, але найбільшу кількість вірних відповідей дала студентка 3 курсу Оксана Максимчук, яка була нагороджена букетом білих лілій.

На завершення учасники заходу зробили пам’ятну світлину.

По завершенні заходу прот. Микола Щербань дав інтерв’ю журналістам телеканалу «ТВА».

На завершення отець Миколай разом зі студентами у супроводі співробітників музею оглянув експозицію. Особливо багато уваги у ході екскурсії було надано сакральному живопису XVII-XX століть.

Прес-служба

Богословського відділення