Вийшло друком чергове видання із серії ,,Творін­ня святих отців та вчителів Церкви в перекладі сучасною українською мовою” – книга ,,СТРОМАТИ” християнсько­го церковного письменника кінця II – початку III століть Климента Олександрійського.

За словами видатного патролога професора архіман­дрита Кипріана (Керна), Климент Олександрійський – це один із найбільш освічених письменників християнства, а до свого учня Орігена і найосвіченіший. І не тільки тому, що його творіння рясніють посиланнями на язичницьких філософів, грецьких поетів і елліністичні міфи (це можна знайти і в інших письменників), а тому, що саме ставлен­ня Климента до науки, до освіти, до того, що він не побо­явся назвати ,,гносисом”, було лише культурним і свідчить про велику витонченість розуму. Він жив серед вимог і по­шуків олександрійської інтелектуальної еліти, в атмосфе­рі різноманітних духовних течій, якими дихала нова сто­лиця Єгипту.

Климент задумав написати філософську трилогію: ,,Протрептик” – ,,Педагог” – ,,Дидаскал”. Основна ідея усіх трьох частин – показати поступове сходження хрис­тиянина до істинного ,,гносису” (знання) під керівни­цтвом Логоса.

Божественний Логос (Христос) постає як ,,умовляч”, що викриває язичництво і закликає навернутися до істинної віри (,,Протрептик”); вихователь, що поступово веде новонавернених до моральної досконалості (,,Педагог”); вчитель, що відкриває ,,посвяченим” таємниці істинного гносису (,,Дидаскал”).

Климент написав першу і другу частини; третя частина дійшла до нас під назвою ,,Стромати”, хоча це й не зовсім те, що було задумано.

Словом ,,стромати” (буквально – ,,клаптеві килими” або, інакше, ,,мозаїчний візерунок”) у давнину називали збірки окремих думок, які не приведені автором в ціліс­ну систему.

Над перекладом пам’ятки працював колектив викла­дачів Богословського відділення Київської православної богословської академії при філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а саме: протоієрей Микола Щербань – кандидат богословських наук, доцент, завідувач Богословського відділення Київської православ­ної богословської академії при філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (вступна стаття; 1 книга); прото­ієрей Микола Лагодич – кандидат богословських наук, доцент, методист Богословського відділення Київської православної богословської академії при філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2 книга); протоієрей Микола Симчич – кандидат богословських наук, викла­дач Богословського відділення Київської православної бо­гословської академії при філософсько-теологічному фа­культеті Чернівецького національного університету іме­ні Юрія Федьковича (6 книга); Олександр Марчук – магістр релігієзнавства, асистент Богословського відділення Київської православ­ної богословської академії при філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (3 і 7 книги та індекс-покажчик цитат, перифраз, ремінісценцій і літературних паралелей); Ігор Луцан – магістр релігієзнавства, викладач Богословського відділення Київської православ­ної богословської академії при філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (4 і 5 книги).

Загальну богословську редакцію всієї пам’ятки здійснив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, а літературну – архімандрит Лаврентій (Живчик), кан­дидат богословських наук, викладач кафедри богослів’я Київської православної богословської академії, та Олександр Мирончук, кандидат богословських наук, викладач-методист, завідувач кафедри філології та секретар вченої ради Київської православної богословської академії.

Прес-служба

Богословськог відділення