Святий  Григорій Неокеасрійський Чудотворець

Відомості про життя св. Григорія містяться в особливому "слові" св. Григорія Ниського, а також в історії Євсевія Кесарійського. Зберігся також лист Орігена до св. Григорія Чудотворця. Св. Григорій також, як і св. Діонісій був безпосереднім учнем Орігена, але в більш пізній період його життя, коли Оріген залишив Олександрію і жив в Кесарії.

Св. Григорій народився близько 210 року в язичницькій сім'ї в Неокесарії Понтійській. З метою отримати належну освіту він прибув в Кесарію і тут став учеником Орігена. В своєму "Похвальному слові Орігену св. Григорій говорить про любов учнів до свого вчителя. "Душі їх були проникнуті його розумом, як стрілою". Він володів "чудесною силою переконливості".

Оріген запропонував Григорію спочатку шукати розкидані "сімена істини" у язичницьких філософів, запаливши в ньому бажання пізнати істину і тільки після цього запропонував йому християнське вчення. "Я думаю, - говорить св. Григорій, - що він говорив не інакше, як по  натхненню Духа Божого. Цей чоловік отримав від Бога величний дар бути перекладачем Слова Божого людям, розуміти Слово Боже, як Бог Сам використав його, і пояснити його людям, як вони можуть розуміти.

Св. Григорій охрестився близько 238 року і повернувся в Неокесарію, де через деякий час був посвячений в єпископа. Під час гоніння Декія св. Григорій заховався в таємному місці звідки керував своєю паствою. Він брав участь в  засудженні єретика Павла Самосатського, багато проповідував, настановляв, зціляв хворих і застерігав.

Св. Григорій Ніський говорить, що в час вступу на кафедру Неокесарійську в місті було всього 17-ть  християн, а до часу смерті св. Григорія Чудотворця в місті залишилось 17-ть язичників. Про його життя  і вибрання передається багато чудесного, від чого він отримав іменування "Чудотворця". Закінчив своє життя св. Григорій близько 269 року і був похований у церкві, яку збудував сам в Неокесарії. Пам'ять його вшановує Церква 17 листопада за ст. ст.

Найбільш відомим твором св. Григорія являється короткий Символ віри, який зберігся в багатьох грецьких, латинських і сірійських рукописах. За свідченням св. Григорія Ниського, Символ цей був сповіщений Чудотворцю св. ап. Іоаном Богословом з повеління Богоматері, коли перед прийняттям посвячення в єпископа в пустинному місці розмірковував про тайну Св. Тройці. В цьому Символі саме і викладено православне вчення про Св. Тройцю.

Символ віри св. Григорія Чудотворця. Зміст Символу такий: "Єдиний Бог, Отець Слова живого, премудрості і сили самосущої і образу вічного; досконалий Родитель Досконалого, Отець Сина Єдинородного. Єдиний Господь, Єдиний від Єдиного, Бог від Бога, образ і вираження Божества, Слово діюче, Мудрість, вміщуючи склад всього, і Сила, рухаючи все творіння, істинний син істинного Отця. Невидимий Невидимого, Нетлінний Нетлінного, Безсмертний Безсмертного, Вічний Вічного. І Єдиний Дух Святий, від Бога зходячий, посередництвом Сина явившийся, тобто людям, образ Сина, Досконалий Досконалого, Життя, в якому причина  живучих, святе Джерело; Святителя, подаюча освячення. Ним являється Бог Отець, Котрий над  всім і у всьому, і Бог Син, Котрий через все. Тройця досконала, славою і вічністю і царством неподільна і нерозлучна, тому немає в Тройці ні створеного, ні службового, і входячого, чого би до цього не було і що ввійшло би після. Ні Отець ніколи не був без Сина. ні Син без Духа, але Тройця непохитна, незмінна, і завжди одна і таж".

Важливо зауважити, що таке точне викладення вчення про Св. Тройцю було пов'язане з богословствуванням представника Олександрійської школи.

 Інші твори св. Григорія Неокесарійського Чудотворця.

 Другим, безсумнівно автентичним, твором св. Григорія являється "Панегирик Орігену". Проголошений він був при великій кількості людей в присутності Орігена. За змістом промова представляє собою не стільки панегирик, скільки правдиву, детальну оцінку вченої діяльності Орігена зі сторони щирого учня. Панегирик наповнений живим, гарячим почуттям глибокої подяки Орігену. З історичної точки зору він дуже  цінний, так як в ньому подається опис вчених занять в  школі Орігена.

Для знайомства з покаянною дисципліною Древньої Церкви важливе "Канонічне послання" св. Григорія Чудотворця до єпископа Понта. Послання торкається застосування церковної дисципліни до християн, які впали в різного роду гріхи і злочини.

До автентичних творів св. Григорія відноситься ще діалог під назвою "До Феополіта" про можливість і неможливість страждань для Бога, а також переказ Еклезіаста.

Крім того, з іменем св. Григорія відомі декілька прекрасних, глибоких за змістом, слів (на Благовіщення, Різдво Христове, Богоявлення та ін.). Наприклад, в слові на Богоявлення читаємо: "Ісус сказав Іоану: Навчись бажати того, чого бажаю я... Таємне і приховане те, що нині звершується на Йордані. Приховане тут те, що Я бажаю це не для Своєї потреби, а для зцілення ушкоджених. Мені належить покласти кінець Старому Завіту, а потім вже проповідувати Новий, написати його в серцях людських, закріпити Моєю Кров'ю і засвідчити Моїм Духом... Мені належить привести до Отця царюючого в Мені Адама. Мені повинно нині хреститися цим хрещенням, і після подати всім людям Хрещення Єдиносущної Тройці".