Введення в храм Пресвятої Богородиці

Свято введення в храм Пресвятої Богородиці, яке Східна Церква відзначає 4 грудня (21 листопада - ст. с.) належить до 12 найбільших церковних свят. Канонічні Євангелія нічого не розповідають нам про факт введення в храм Пресвятої Богородиці. Основою цього свята, як і Різдва й Успіння Божої Матері, є традиція Церкви й апокрифічні книги, насамперед т.з. «Протоєвангеліє Якова» і псевдоєвангеліє Матфея «Про Різдво Пречистої Діви Марії».

У цих творах розповідається, що батьки Пречистої Діви Марії, святі Іоаким і Анна, будучи бездітними, дали обітницю, що коли у них з'явиться дитина, то віддадуть її на службу Богові в Єрусалимському Храмі. Господь вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, то батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Іоана Предтечі. Там Пресвята Богородиця перебувала багато років аж доти, доки, як доросла дівчина, не була заручена зі святим Йосифом Обручником.

Празник Введення в храм пресвятої Богородиці має один день перед- і чотири дні попразденства. Про нього маємо згадки з V ст. Проте поширеним на усьому Сході він став кількасот років після цього. З проповідей на цей день Константинопольських Патріархів Германа (715-730) і Тарасія (784-806) відомо, що празник Введення був встановлений у VIII ст. У Синайському Євангелії (VIII ст., яке подарував до синайського монастиря імператор Феодосій III (715-717)), серед дванадцяти свят згадано і свято Введення. Цей празник внесений і до грецьких місяцесловів з IX століття - саме з цього часу це свято стає загальнопоширеним і шанованим.

Синайський канонар (ІХ-Х ст.) ідентифікує свято Введення під назвою «Пресвятої Богородиці, яку привели в храм Божий, коли вона мала три роки». Типікон Великої Константинопольської Церкви (ІХ-Х ст.), хоча не подає ані апостола, ані Євангелія цього свята, але про 21 листопада там сказано таке: «Собор святої Богородиці, яку батьки привели і передали у храм Господній із трьох років». Евергетицький типікон (XI ст.) містить службу Введення з перед- і післясвятом. Службу на цей празник уклали Григорій Нікомедійський (IX ст.), Василій Пагаріот і Сергій Святогорець.

На Захід свято Введення прийшло досить пізно - аж в наприкінці XIV століття, а в середині XV ст. - поширилося по всій Європі. Західна Церква відзначає це свято 21 листопада (н. ст.).

За матеріалами РІСУ

БОГОСЛУЖБОВІ ОСОБЛИВОСТІ СВЯТА:

4 грудня 2010 року (н. ст.), субота.

ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ.

Утр. - Лк. 4 Зач., 1,39-49, 56.

Літ. - Богородиці: Євр. 320 зач., IX,1-7.

Лк.,54 зач., Х,38-42; XI, 27-28.

На Утрені величання: "Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, Богообрана Отроковице, і шануємо у храм Господній входження Твоє".

Після 50-го псалма замість "Молитвами Богородиці..." - "Слава...",глас 2-й: "Сьогодні храм одухотворений..." і "І нині" - те ж.

Замість "Чеснійшу..." співаються приспіви свята. 1-й приспів: "Ангели, входження Пречистої побачивши, здивувалися, як Діва ввійшла у Святеє Святих".

На Літургії замість "Достойно" - "Ангели, входження... Як до одухотвореного..." (до віддання свята).

ТРОПАР СВЯТА

Сьогодні благовоління Божого провіщення і спасіння людей проповідання,

 у храмі Божому ясно Діва являється і Христа всім провіщає;

 Їй же і ми голосно заспіваймо:

 радуйся,промислу Створителя здійснення.