Свята мучениця Тетяна народилася у знатній римській сім'ї - її батько тричі обирався консулом. Він був таємним християнином і виховав дочку відданою Богу і Церкві. Досягнувши повноліття, Тетяна не стала виходити заміж і всі свої сили віддала Церкві. Вона була поставлена дияконисою в одному з римських храмів і служила Богові в пості й молитві доглядаючи за хворими і допомагаючи нужденним. Праведність свою Тетіані належало увінчати вінцем мучеництва.

Коли Римом почав правити шістнадцятирічний Олександр Север (222-235 рр.), вся влада зосередилася в руках найлютішого ворога і гонителя християн Ульпіана. Кров християнська полилася рікою. Схоплена була і диякониса Тетяна. Коли її привели в храм Аполлона, щоб змусити принести жертву ідолу, свята помолилася - і раптово стався землетрус, ідола рознесло на шматки, а частина храму обвалилася і придавила жерців та багатьох язичників. Біс, що мешкав в ідолі, з криком втік від того місця, при цьому всі бачили тінь, яка промайнула в повітрі.

Тоді стали бити святу діву, викололи їй очі, але вона терпіла все мужньо, молячись за своїх мучителів, щоб Господь відкрив їм духовні очі. І Господь почув молитву Своєї раби. Катам відкрилося, що чотири Ангела оточили святу і відводили від неї удари, і їм був чутний Глас з небес, звернений до святої мучениці. Всі вони, вісім чоловік, увірували в Христа і впали до ніг святої Тетяни, просячи відпустити їм їхній гріх проти неї. За сповідання себе християнами вони були піддані тортурам і страчені, прийнявши Хрещення кров'ю.

На другий день святу Тетяну знову було піддано мукам: її оголили, били, стали різати бритвами її тіло, і тоді з ран замість крові текло молоко і в повітрі розлився запах пахощів. Мучителі повмлівали і заявили, що хтось невидимий б'є їх самих залізними палицями, дев'ять з них тут же померли. Святу кинули до в'язниці, де вона молилася всю ніч і з Ангелами оспівувала хвали Господу. Настав новий ранок, і святу Тетяну знову привели на суд.

Уражені мучителі побачили, що після стількох страшних мук вона стала абсолютно здоровою і ще більш сяючою і прекраснішою, ніж раніше. Її стали вмовляти принести жертву богині Діані. Свята зробила вигляд, що згодна, і її привели до капища. Свята Татіана перехрестилася і почала молитися, - і раптом пролунав сильний удар грому, і блискавка спопелила ідола, жертви і жерців.

Мученицю знову жорстоко катували, а на ніч знову кинули до в'язниці, і знову до неї з'явилися Ангели Божі і зцілили її рани. На наступний день святу Тетяну привели в цирк і випустили на неї голодного лева; звір не торкнувся святої і став лагідно лизати її ноги. Лева хотіли загнати назад у клітку, і тут він розірвав одного з мучителів.

Татіану кинули у вогонь, але і вогонь не пошкодив мучениці. Язичники, думаючи, що вона чародійка, обстригли їй волосся, щоб позбавити її чарівної сили, і замкнули в храмі Зевса. Але сили Божої не можна відняти. На третій день прийшли жерці в оточенні натовпу, готуючись принести жертви. Відчинивши храм, вони побачили поваленого в прах ідола і святу мученицю Тетяну, яка радісно призивала Ім'я Господа Ісуса Христа. Всі тортури були вчинені, їй винесли смертний вирок, і мужня страдниця була усічена мечем. Разом з нею, як християнин, був страчений і батько святої Тетяни, що відкрив їй істини віри Христової.