Згідно зі свідченнями пророків, обіцяний Спаситиль світу повинен був народитися з царського племені Давидового. Але з часу Вавілонського полону нащадки царя Давида втрачали мало-помалу свої права, і, коли піднісся рід Маккавеїв, зникла вся відмінність царського роду і став він разом з простим народом.

Коли в передбачений пророками час царська влада перейшла до чужоземця Ірода Великого; коли наступило залізне, жорстоке володарювання Римської імперії; коли виявився загальний занепад моральності і релігії, — тоді юдеї усвідомили, що седмиці Даниїлові приходять до кінця, і з нетерпінням почали чекати появи Месії, сподіваючись бачити Його в образі великого царя-завойовника, який звільнить їх від чужоземного ярма і дасть їм панування над іншими народами.

У Назареті жила благочестива сімейна пара – Йоаким і Анна. Йоаким походив з коліна Юдиного, царського роду, Анна була молодшою дочкою священика від племені Аарона, Матфана, у якого були три дочки: Марія, Софія і Анна; у Софії була дочка Єлисавета, яка була матір’ю Іоана Предтечі.

Йоаким і Анна були праведні перед Господом і чистим серцем дотримували заповіді Його і всім були відомі не стільки знатністю свого походження, скільки своїм смиренням і милосердям.

Так досягли вони глибокої старості. Все їх життя було пройняте любов’ю до Бога і милосердям до ближніх: щорічно виділяли вони зі своїх доходів дві третини: одну жертвували в храм Божий, іншу роздавали бідним і мандрівникам; останнє ж використовували для власних потреб. Вони були щасливі, але бездітність сповнювала скорботою їхні серця: у той час, бездітність вважалася ганьбою і важким покаранням, тим більше для нащадків Давида, оскільки обіцяний Месія мав прийти саме з їхнього роду.

Пройшло 50 років їх шлюбного життя, а вони терпіли ганьбу бездітності. Згідно із законом, щопідтримували фарисеї, Йоаким мав право вимагати розлучення через неплідність дружини; але Йоаким, людина праведна, любив і шанував дружину свою Анну за її незвичайну лагідність та високі чесноти і не хотів розлучитися з нею.

У великі свята вони мали звичай ходити до Єрусалиму. До дня оновлення храму прийшов Йоаким в храм, щоб разом з іншими своїми співвітчизниками принести жертву; але архієрей Іссахар відкинув приношення Йоакима і, докоривши його бездітністю, сказав: «Господь, через деякі твої таємні гріхи, забрав від Тебе своє благословення». Інші люди теж поносили його: «Недозволенно тобі приносити з нами дари твої, бо ти не створив сім’я в Ізраїлі». Важко було Йоакиму чути такі привселюдні дорікання, і не повернувся він додому, та пішов у пустелю. Сорок днів і сорок ночей праведний старець плакав, постився і молився, волаючи до Бога, щоб забрав від нього ганьбу і нарікання, щоб дарував йому дитину в старості.

В той же час, дізнавшись про те як образили її чоловіка, Анна безутішно плакала і, щоб приховати свою скорботу, пішла в сад. Сидячи під лавровим деревом, вона не переставала плакати і молитися з непохитною вірою, що Бог може і неможливе для людей зробити можливим! В цей час, піднявши очі до неба, вона побачила серед гілочок лаврового дерева гніздо з неопереними ще пташенятами – ще сильніше полилися з її очей сльози, ще жалібніше виливалися з її серця моління: «Горе мені, самотній, – волала вона, – всі в світі радіють дітьми: і птахи небесні, і звірі земні родючі у Тебе, Господи, і земля приносить вчасно плоди свої, і всі благословляють Тебе! Одна я як степ безводний, без життя і рослинності! Зглянься на мене, Господи, і почуй молитву мою!»

Раптом перед нею з’явився ангел Господній і сказав: «Анна! Господь почув молитви твої, і Ти народиш дитя, і сім’ям твоїм благословляться всі роди земні. Ім’я твоєї дочки та буде Марія, і нею дасться спасіння всьому світу» Ангел повелів Анні йти до Єрусалиму, провістивши їй, що свого чоловіка вона зустріне біля золотих воріт.

Ангел Божий з’явився і праведному Йоакиму, що стояв на молитві в пустелі, і сказав: «Господь прийняв твої молитви: дружина твоя народить тобі дочку, про яку всі радітимуть. Йди до Єрусалиму і там біля золотих воріт знайдеш дружину твою, якій я сповістив це»

Вони зустрілися; разом принесли подячні жертви в храмі Божому, разом повернулися додому, з твердою вірою, що отримають за Господнім словом. Православна Церква з давніх часів святкує в 9 (22) грудня Зачаття Пресвятої Богородиці від престарілих батьків. За вченням Православної Церкви, Пресвята Діва Марія зачата і народжена за обітницею Божою від чоловіка і жінки природнім чином; Єдиний Господь Ісус Христос народився від Приснодіви Марії безмужно, від Святого Духа.

За звичаєм юдейським, в 15-й день після народження немовляти дано було Їй ім’я, вказане ангелом Божим, Марія (євр. Маріам, що означає: «володарка», «владичиця»).

Джерело: Сайт ЛПБА