Богословське відділення / 2 грудня – день пам’яті преподобного Варлаама Печерського,
: ГОЛОВНА :: ІСТОРІЯ ФАКУЛЬТЕТУ :: НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС :: ВИКЛАДАЧІ :: СТУДЕНТИ :: АБІТУРІЄНТУ :: ВИПУСКНИКИ :
: ХРАМИ :: КОНТАКТИ :: БІБЛІОТЕКА :: Студентське товариство «ACADEMIA ORTHODOXA» :: Державне визнання документів про вищу духовну освіту :: Переведення на навчання/Придбання другої вищої освіти :

Підрозділи
Архів
Новий Завіт
Вчення дванадцятьох апостолів - Дідахі
Церковний календар. Житія святих
Богословські статті
Літургіка

Розклад занять



Наш банер




2 грудня – день пам’яті преподобного Варлаама Печерського

 

.jpg_05

 

Преподобний Варлаам Печерський

Перший ігумен Києво-Печерського монастиря. (близько, 1065), син знатного боярина. З молодих років прагнув до чернечого життя і часто приходив до печери до преп. Антонія Печерського. І ось, прийшовши одного разу до преподобного Антонія, він відкрив йому свій намір.

- Хотів би я, отче, - сказав він, - якщо завгодно Богові, бути ченцем і жити з вами.

- Благо хотіння твоє, чадо, - відповідав старець, - і благодатно намір; але дивися, як би не повернули тебе назад багатство і слава світу цього, бо, за словом Господнім "Ніхто, хто свою руку на плуга поклав та назад озирається, не надається для Царства Божого"(Лк.9: 62).

Багато є й ще говорив старець на користь душевну Варлааму, і серце у нього все більш і більш розгоралося любов'ю до Бога.

У такому розташовані душевному пішов він додому. На другий же день після бесіди з старцем, залишивши не тільки батьків, але і заручену вже з ним наречену, він сів на коня, одягнений в світлий і дорогий одяг і, маючи при собі безліч піших слуг, провідних прибраних коней, урочисто прибув до печери . Коли преподобні вийшли і поклонилися йому до землі, як кланялися тоді шляхетним людям, він сам вклонився їм також (зійшовши з коня). Потім він зняв з себе боярський одяг і поклав його біля ніг преподобного Антонія, і поставив перед ним розібраних коней, промовляючи:

- Ось, отче, суєтні блага світу цього: роби з ними, що хочеш; "вважаю все за сміття, щоб придбати Христа" (Филип. 3:8), і хочу жити разом з вами у цій печері, а додому більше вже не вернуся.

- Дивись, чадо, - відповідав йому преподобний Антоній, - Кому ти обіцяєш і Чиїм воїном хочеш бути, бо ось, невидимо чекають Ангели Божі, приймаючи твою обіцянку. Бережись, як би батько твій, прийшовши сюди з зброєю та силою, не вивів тебе звідси, хоча б ти цього і не бажав: адже, ми нічим тобі допомогти не можемо, а ти тим часом з'явишся перед Богом брехуном і відступником.

- Вірую Богові моєму, отче! - Вигукнув Варлаам. - Якщо навіть батько і побажає мучити мене, я не вернуся до мирського життя; про одне благаю тебе: швидше зроби для мене постриг.

Старець з любов'ю прийняв благородного юнака, який твердо вирішив стати ченцем, і звелів преп. Никону вчинити над ним чернечий постриг. Великий кн. Ізяслав сильно розгнівався почувши про постриг Варлаама.

Боярин Іван, дізнавшись, що його улюблений син постригся в чернецтво, сильно розгнівався на преподобних і, взявши з собою безліч слуг, напав на монахів які рятувалися у печері і всіх розігнав звідти, а сина насильно витягнув і, зірвавши з нього мантію і кукіль, кинув їх у струмок. Потім він одягнув його в світлі дорогоцінні одежі, що відповідають його походженну; але святий негайно ж скинув їх з себе, не бажаючи навіть і дивитися на них, і це повторювалося кілька разів, так що батько звелів зв'язати йому руки, силою знову одягнути його і в такому вигляді вести через місто додому. Але Варлаам, побачивши по дорозі яму, наповнену нечистотами, швидко спустився в неї і, поспішно скинувши з себе одяг, топтав його ногами в бруді, зневажаючи разом з ним і хитрощі лукавого. Коли вони прийшли додому, батько звелів йому сісти з собою за стіл: він змушений був мимоволі коритися, але нічого не їв зі страв і сидів, опустивши голову. Після закінчення трапези, батько відпустив Варлаама в його кімнату, приставивши слуг стерегти його, щоб він не пішов. Потім він наказав зарученій зі святим дівчині надіти кращі прикраси для приваблення його і всіляко доглядати за ним. Але угодник Христовий Варлаам пішов в одну з кімнат і сів у кутку на підлогу. Заручена його, згідно з даним їй наказом, пішла за ним, і просила сісти на своєму ліжку. Тоді він, бачачи її нерозуміння та здогадавшись, що батько підіслав її, щоб спокусити його, підніс з глибини серця таємну молитву Всемилостивому Богові про порятунок від спокуси. Три дні просидів він, не встаючи, на одному місці, нічого не куштуючи, не одягаючись і залишаючись в одній власяниці. Між тим преподобний Антоній і інші які перебували з ним у печері були дуже засмучені його долею і молилися за нього Богу. І Бог почув молитву їх, бо, за словом псалмоспівця, "волають [праведні], то їх чує, і з усіх утисків їхніх визволює їх" (Пс.33: 18) і, бачачи терпіння і смиренність святого, нанув жорстоке серце батька на милість до сина. Слуги донесли боярину, що ось уже четвертий день син його не приймає їжі і не одягається. Батько зглянувся над сином і, боячись, як би він не помер від голоду і холоду, закликав його і, з любов'ю поцілувавши, відпустив у печеру. І сталося тоді щось дуже дивне: почулися в будинку ридання і голосіння, як за мерця; плакали всі: батько з матір"ю - про те, що позбавляються сина, наречена - про те що розлучається з нареченим, раби і рабині - про те, що залишає їх добрий пан. А святий Варлаам, як птах, що вирвалася з мережі, швидко попрямував до печери. Були у ній ченці всім серцем зраділи, побачивши Варлаама і прославили Бога, почув їхні молитви про нього.

Антоній доручив управління ними преп. Варламу, а сам переселився в іншу печеру і знову став жити на самоті. Ставши першим ігуменом Києво-Печерського монастиря, св. Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву в честь Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом кн. Ізяслав наполіг на тому, щоб св. Варлаам влаштував монастир в ім'я його небесного покровителя - вмч. Димитрія і перейшов туди настоятелем. Двічі преп. Варлаам здійснював паломництво до св. місць Єрусалиму і Константинополя. В кінці 60-х - початку 70-х рр.. ХІ ст. здійснив подорож в Єрусалим і Константинополь з метою вивчення грецьких монастирських статутів та придбання книг. Канонізований Православною Церквою.

Повертаючись з другої подорожі, він помер у Володимирському Святогорському монастирі на Волині та був похований, згідно заповіту, в Ближніх печерах Печерської обителі.

 

2

 

Пам'ять преп. Варлаама відзначається 19 листопада / 2 грудня та 28 вересня /11 жовтня Соборі преподобних отців Києво-Печерських, які у Ближніх печерах спочивають).


Версія для друку
Автор: prodo
Дата створення: 2010-12-06
Рубрика:
Перегляди: 3768

Пошук

Наші друзі

Івано-Франківський Богословський Інститут ім. преп. Феодосія Манявського

Вища Богословська Академія при Івано-Франківському Єпархіальному Управлінні ПЦУ

Київська Православна Богословська Академія

Дніпровська Духовна Семінарія

Львівська Православна Богословська Академія

Волинська Православна Богословська Академія

cerkva.te.ua

Рівненська духовна семінарія

Львівська духовна семінарія святого апостола і євангелиста Іоана Богослова


eXTReMe Tracker

Пишіть нам. Е-mail:
Всі тексти, зображення, ілюстрації та інший вміст цього веб-сайту є власністю
Богословського відділення КПБА при ФТФ ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
При використанні будь-якої інформації з даного сайту посилання
на
www.bogoslov.cv.uaОБОВ’ЯЗКОВЕ.