| Розклад занять |
|
| Наш банер |
|
|
|
|
|
ПРЕПОДОБНИЙ АМФІЛОХІЙ БЛАГОСЛОВИВ ПРОЧАН У СВОЄМУ РІДНОМУ СЕЛІ
|
12 травня Свята Православна Церква вшановує пам'ять великого подвижника та святого ХХ століття – преподобного Амфілохія Почаївського. Цьогоріч Церква відзначає 10-ту річницю канонізації преподобного. З нагоди свята у с. Мала Іловиця Шумського району (рідному селі преподобного Амфілохія) була звершена святкова Соборна Божественна літургія. Великої благодаті сповнилися усі ті хто прибув цього весняного дня у Малу Іловицю вшанувати пам'ять преподобного отця Амфілохія. Під час Євхаристійного канону замироточила ікона преподобного Амфілохія із частицею його нетлінних мощей. Каплі мира стікали по клобуку та руці преподобного. До кінця Богослужіння краплі мира почали з’являтися іще на двох іконах: Спасителя та Пресвятої Богородиці.
Далі...
|
|
|
Делегація Богословського відділення відвідала м. Тернопіль
|
16 квітня 2012 року, на запрошення Високопреосященійшого Нестора, архієпископа Тернопільського та Бучацького делегація Богословського відділення відвідала м. Тернопіль. З нагоди храмового на місці будівництва Свято-Воскресенського кафедрального собору м. Тернополя була звершена свята Літургія. Богослужіння очолив керуючий єпархією – архієпископ Нестор у співслужінні духовенства м. Тернополя.
Далі...
|
|
|
Пасхальне послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
|
Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату Дорогі браття і сестри! ХРИСТОС ВОСКРЕС! Найбільшим злом, яке існує у світі, є смерть. Люди помирають не тому, що життя для них стає тяжким, а тому, що через гріх першої людини, Адама, смерть увійшла в їхню природу. Людина не хоче помирати навіть тоді, коли тяжко хворіє і через старість стає непрацездатною. Чому вона не хоче помирати? Тому що її природа створена Богом для життя вічного. Будучи свобідною, людина обрала не життя, а смерть: через гріх Адама смерть пошкодила людську природу, яку оновити людина не могла. Не могли цього зробити й ангели, оскільки людську природу створили не вони. Людину створив Бог! Тому оновити, а це значить подолати в людській природі смерть, міг тільки її Творець, тобто Бог. Зі Свого чоловіколюбства Син Божий втілився, став людиною, постраждав на хресті, помер і на третій день воскрес – і таким чином подолав смерть у людській природі. Якби Син Божий не втілився і не став людиною, Він би не помер; а якби не помер, то і не воскрес і не переміг би смерть у людській природі. А це означає, що смерть продовжувала б панувати над родом людським.
Далі...
|
|
|
Пасхальне послання Високопреосвященного митрополита Львівського і Сокальського Димитрія, голови Синодального управління у справах духовної освіти
|
Дорогі брати і сестри! ХРИСТОС ВОСКРЕС! Цими священними словами, брати й сестри, Церква урочисто свідчить сьогодні про велику подію Воскресіння Христового! Першим словом Воскреслого із гробу Христа було: «Радуйтесь». Ця пасхальна радість торкається сьогодні наших сердець, вона проникає в глибини нашої душі, і вже не можна знайти такої людини, яка дійсно не раділа б цьому Великому Святу. Воскресіння Христове не можна уявити собі окремо від хресних страждань Христа Спасителя. Тому ми так радісно і проникливо зустрічаємо кожного року це Величне і Життєдайне Свято. Рід людський у давні часи по-різному зустрічав це Свято, як по-різному зустрічали цю подію Воскресіння сучасники Христа. Одні з них дійсно оспівували, разом з усім ангельським світом, Воскреслого Бога, радіючи цьому чуду над чудесами, а інші сприймали його з скорботою, і ще більше розпалювали свою ворожнечу і ненависть до Воскреслого Спасителя.
Далі...
|
|
|
Пасхальне послання архієпископа Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Епіфанія, ректора КПБА
|
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Переяслав-Хмельницької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату Дорогі браття і сестри! ХРИСТОС ВОСКРЕС! «Цей день, його ж створив Господь, радіймо і веселімось в нім» (Пс. 117: 24). Такими словами оспівує сьогодні Свята Церква найвеличнішу подію християнської віри, свято із свят і торжество із торжеств – світле Воскресіння Христове. Немає у Церкві більшого свята, немає у світі більшої радості, ніж радість воскреслого Спасителя. Вже близько двох тисяч років минуло з часу, коли Господь воскрес із мертвих, але значення свята не зменшується, не слабне і християнська радість. Чому ж подія воскресіння Христового не піддається незмінному закону часу, який все поглинає і приводить в забуття? Воскресіння Христове є винятково Божою справою, предвічно напередвизначеною Триіпостасним Богом для того, щоб привести весь людський рід до розуміння торжества віри, перемоги правди і благочестя над невір’ям і неправдою.
Далі...
|
|
|
Викладача-методиста Богословського відділення свящ. Миколая Лагодича піднесено до сану протоієрея
|
У вівторок, 10 квітня 2012 року, Святійший Патріарх Філарет відслужив літургію Ранішосвячених Дарів у Свято-Володимирському кафедральному соборі. Його Святості співслужило духовенство собору та клірики Київської єпархії. Під час Божественної Літургії на малому вході Святійший Патріарх Філарет за ревне служіння Церкві Божій і душпастирське піклування до дня Святої Пасхи 2012 року підніс до сану протоієрея викладача-методиста Богословського відділення свящ. Миколая Лагодича.
Далі...
|
|
|
Традиції надвечір’я Христового Різдва
|
«Час нашого спасення вже настав.
Готуйся, вертепе, бо Діва надходить, щоб родити»
(Стихира вечірні надвечір’я)
Історія святкування надвечір’я перед празником Христового Різдва сягає перших віків християнства. Надвечірня празника Різдва має окрему богослужбу, що зветься Великі, або Царські часи, які уклав Єрусалимський Патріарх Софроній, де в псалмах та читаннях пророків зі Старого Завіту зібрано основні пророцтва відносно обіцяного Месії. Зі святого Євангелія читають події, пов’язані з Христовим Різдвом, а стихири оспівують воплочення Божого Сина, місце й обставини Різдва. Під час відправи Царських часів святе Євангеліє лежить на тетраподі як символ Христа, що вже прийшов і голосить нам Божу науку. Походження назви Царські часи пояснюється тим, що колись у Візантії на цій відправі завжди були присутні цісарі зі своїм двором. При кінці служби в їхню честь співали окремо многолітню. День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст.
Далі...
|
|
|
«З новим роком, з новим щастям»
|
Так склалося, що в свідомості більшості сучасних людей, в тому числі й християн, початок нового року асоціюється з 1 січням за новим стилем. Ми не будемо заглиблюватись в проблематику того, правильний чи ні такий підхід. Так чи інакше, але час поділяється на життя, що проходить протягом років, і ми зараз стоїмо перед дверима, що відкривають перед нами новоліття.
Далі...
|
|
|
| Перша | Попередня | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | Наступна | Остання |
|
|
